12 січня 2022 року № 359/1929/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій,
I. Зміст позовних вимог
До Бориспільського міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки №7.4-23 вщ 10 липня 2020 року про заробітну плату для обчислення пенси, виданої приватни акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком із урахуванням довідки №7.4-23 від 10 липня 2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України», починаючи з 04 серпня 2020 року.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, у зв'язку з чим на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся до відповідача із заявою про врахування його заробітної плати на ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України». Проте відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача, посилаючись при цьому на те, що ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» не було надано документів, які підтверджують нарахування страхових внесків (зборів) до Пенсійного фонду України на суми нарахованої заробітної плати.
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що положенням статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Оскільки довідка про заробітну плату №7.4-23 від 10.07.2020, що була видана ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України» за період роботи позивача, не підтверджена первинними документами, які свідчать про нарахування страхових внесків (зборів) до соціальних фондів, така довідка не може бути прийнята для розрахунку пенсії позивача.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.03.2021 дану справу направлено за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 із 1993 по грудень 1998 року працював у Бориспільському регіональному відділенні Української державної авіакомпанії «Авіалінії України» (на даний час - ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України») та отримував відповідну заробітну плату.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком.
10.07.2020 ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» видано ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №7.4-23 за період роботи із жовтня 1993 по грудень 1998 року.
Позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій просив врахувати для перерахунку його пенсії заробітну плату, отриману у ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» за період із жовтня 1993 по грудень 1998 року та згідно довідки №7.4-23 від 10.07.2020.
Рішенням від 04.09.2020 №4346 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи це тим, що за результатом зустрічної перевірки довідки про заробітну плату №7.4-23 від 10.07.2020, виданої ПрАТ «Авіакомпанія авіалінії України» за період із жовтня 1993 по грудень 1998 року, було встановлено факт не надання авіакомпанією документів, які підтверджують нарахування страхових внесків (зборів) до Пенсійного фонду.
Вказане стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
V. Норми права
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Положенням статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено коло осіб, що мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, саме:
громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування мають застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на умовах та в порядку, визначених цим Законом.
Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески в порядку та розмірах, встановлених законом, до солідарної системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування, мають право на умовах, визначених цим Законом, на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
В силу частини третьої статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління від 07 липня 2014 року №13-1, далі - Порядок № 22-1) передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У додатку № 1 до Порядку № 22-1 (у редакції чинній на час видачі довідки про заробітну плату) передбачено, що в довідці про заробітну плату повинно бути зазначено назви первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якими можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-IV "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону № 2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до статті 26 Закону № 2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
V. Оцінка суду
Аналіз наведеного правого регулювання дає підстави для висновку, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 607/7680/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так в матеріалах справи міститься копія довідки ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» від 10.07.2020 №7.4-23, з якої вбачається, що заробітна плата позивача, яка враховується при обчисленні пенсії в період із жовтня 1993 по грудень 1998 року, склала 17600,78664 грн.
Натомість у своєму рішенні Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначає, що при проведенні зустрічної перевірки довідки 10.07.2020 №7.4-23, ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» не було надано документів, які підтверджують нарахування страхових внесків (зборів) до соціальних фондів, що підтверджується результатом звірки відомостей, поданих для обчислення пенсії, з первинними документами.
Щодо вказаних посилань відповідача, суд зазначає, що пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-IV "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Отже, обов'язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України», який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Таким чином, мотиви та доводи наведені у рішенні від 04.09.2020 №4346 та у відзиві на позовну заяву, не спростовуються і є безпідставними, оскільки за правилами ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працював позивач, так як саме підприємство нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.
На думку суду, фактично внаслідок невиконання ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціального захисту за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Подібний правовий висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а, від 27.02.2019 року у справі №638/5795/17, від 31.10.2019 року у справі №683/1814/16-а.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №7.4-23 від 10.07.2020, виданої ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України», за період роботи позивача із жовтень 1993 року по грудень 1998 рік.
Вищевказані обставини свідчать про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до довідки ПрАТ «Авіакомпанія Авіалінії України» №7.4-23 від 10.07.2020 та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішення №4346 про відмову у перерахунку пенсії позивачу було прийнято відповідачем 04.09.2020. Відомостей щодо надіслання позивачу вказаного рішення Головним управлінням ПФУ у Київській області суду не надано. Водночас, до Бориспільського міськрайонного суду Київської області позивач звернувся із даною позовною заявою у березні 2021 року. За наведеного, суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду.
VIІ. Висновок суду
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно абзацу другого частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до квитанції від 29.04.2021 №0.0.2107803627.1 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачкою судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 908,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки №7.4-23 вщ 10 липня 2020 року про заробітну плату для обчислення пенси, виданої Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком із урахуванням довідки №7.4-23 від 10 липня 2020 року про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України», починаючи з 04 серпня 2020 року та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 12 січня 2022 року.