12 січня 2022 року № 320/1363/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №146 про відмову у перерахунку пенсії від 11.09.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у київській області перевести з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
На виконання вимог вищевказаної ухвали позивачем надано суду оригінал квитанції про доплату судового збору у розмірі 67,20 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що вона звернулася до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Проте, Рішенням №146 від 11.09.2020 відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки в результаті проведеного перерахунку розмір пенсії зменшується. Позивачка вважає відмову необґрунтованою, оскільки розмір пенсії її померлого чоловіку становив 17800,00 грн.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що пенсія померлому ОСОБА_2 виплачувалася на виконання постанови Броварського міськрайоннного суду Київської області, яке стосувалося обрахування його пенсії. Отже, право на призначення 50% пенсії, яку отримував чоловік позивач - відсутнє.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 09.08.1974 позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованої з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02.09.2020.
З матеріали вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_2 станом на день смерті становив 17800,00 грн.
ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника - чоловіка ОСОБА_2 .
Листом від 11.09.2020 відповідач повідомив про прийняте рішення №146 від 11.09.2020, яким відмовлено у переведенні на пенсію по втраті годувальника.
Не погодившись з діями відповідача, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законом України від 09.03.2003 №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-VI), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 36 Закону №1058-IV, визначені умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2014 за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону №1058-IV, непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 36 Закону №1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів для існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що за рахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_2 , позивачка отримувала допомогу, яка була її постійним та основним джерелом засобів до існуванням.
За таких обставин, ОСОБА_1 є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону №1058-ІV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Оскільки розмір пенсії позивачки у зв'язку з втратою годувальника прямо пов'язаний з розміром пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 , то при переведенні її пенсії, відповідач мав би врахувати те, що пенсійна виплата померлого чоловіка становила - 17800,00 грн.
Крім того, ч. 4 ст. 57 Закону №796-ХІІ визначено, що порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до ст. 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).
Порядок визначає механізм обчислення пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п. 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно п. 11 Порядку №1210 мінімальний розмір пенсії у разі втрати годувальника становить: на одного непрацездатного члена сім'ї померлого годувальника, який був на його утриманні - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.
Оскаржуване рішення мотивоване відсутністю права у позивачки на призначення 50% пенсії, яку отримував її чоловік з тих підстав, що пенсія померлому годувальнику виплачувалася на виконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області.
Відтак з огляду на положення ст. 78 КАС України, вже встановлені обставини Броварським міськрайонним судом Київської області мають силу преюдиції та не підлягають повторному доказуванню у цій справі, тому суд повторно їх не встановлює.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Окрім того, суд звертає увагу, що розмір заробітної плати та документи на підставі яких померлому годувальнику виплачувалась пенсія не оспорюється відповідачем.
Також суд зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку особи, яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, доводити наявність підстав для призначення пенсії померлому (годувальнику).
Крім того, за приписами ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з пунктом 1.7 Порядку днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Днем звернення ОСОБА_1 до відповідача про переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є день подання нею заяви від 08.09.2020, що не заперечується сторонами.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своєї відмови у перерахунку пенсії позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення від 11.09.2020 №146 про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 908,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, КАС України, суд в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №146 від 11.09.2020 про відмову у перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ: 22933548) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на пенсію у зв'язку з втратою годувальника з дати звернення, а саме з 08.09.2020.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.