про повернення позовної заяви
11 січня 2022 року м. Київ № 320/143/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовом до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, у якому просять суд:
- визнати протиправним рішення Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області №12/86 від 26.08.2021 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовним розміром 0,12 гектара на території Гатненської територіальної громади;
- зобов'язати Гатненську сільську раду Фастівського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовним розміром 0,12 гектара на території Гатненської територіальної громади, згідно клопотання від 22.07.2021 (вх.№2286 від 27.07.2021);
- визнати протиправним рішення Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області №12/91 від 26.08.2021 про відмову ОСОБА_4 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовним розміром 0,12 гектара на території Гатненської територіальної громади;
- зобов'язати Гатненську сільську раду Фастівського району Київської області надати ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовним розміром 0,12 гектара на території Гатненської територіальної громади, згідно клопотання від 22.07.2021 (вх.№2285 від 27.07.2021);
- визнати протиправним рішення Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області №12/92 від 26.08.2021 про відмову ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовним розміром 0,12 гектара на території Гатненської територіальної громади;
- зобов'язати Гатненську сільську раду Фастівського району Київської області надати ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовним розміром 0,12 гектара на території Гатненської територіальної громади, згідно клопотання від 22.07.2021 (вх.№2284 від 27.07.2021).
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Частиною першою ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно із частиною першою ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх непов'язаність між собою.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об'єднано позовні вимоги, зокрема, щодо визнання протиправними рішень Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області №12/86 від 26.08.2021, №12/91 від 26.08.2021 та №12/92 від 26.08.2021.
Так, рішенням Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області №12/86 від 26.08.2021 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 гектара, яка розташована на території Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області.
Рішенням Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області №12/91 від 26.08.2021 відмовлено ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 гектара, яка розташована на території Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області.
Рішенням Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області №12/92 від 26.08.2021 відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 гектара, яка розташована на території Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області.
Отже, відповідачем прийнято три окремі рішення, які не пов'язані один з одним та стосовно окремих заяв позивачів, так само не пов'язаних між собою.
Таким чином, правовідносини між кожним із позивачів та відповідачем не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб'єкта владних повноважень. Отже, спірні правовідносини кожного позивача з відповідачем є окремими.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачами позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). У даному випадку підстави для застосування положень статті 172 КАС України відсутні.
З огляду на те, що позивачами порушено правила об'єднання позовних вимог, встановлені КАС України, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачам свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивачів на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Так, у пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).
У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Отже, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.
Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачам з усіма доданими до них документами.
2. Роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачам (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.