ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"12" січня 2022 р. Справа № 300/8640/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження про стягнення на користь держави 12000 грн. виконавчого збору; визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2021 про стягнення на користь держави 1700 грн. штрафу; визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2021 про стягнення на користь держави 3400 грн. штрафу.
Ухвалою суду від 04.01.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу, з дня отримання копії цієї ухвали, десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом надання суду документа про сплату судового збору у розмірі 2724,00 грн. або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
10.01.2022 позивач подала до суду заяву про звільнення від сплати судового збору за подання позову. Зазначає, що розмір судового збору за подання позовної заяви перевищує 5% річного доходу позивача за попередній календарний рік, що підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.01.2021, наданими за період з першого по четвертий квартал 2020 року, а не за три квартали 2020 року. Зауважує, що дохід ОСОБА_1 складає 26831,36 грн., тому просить звільнити її від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплюють обставини та умови за яких суд може звільнити сторону від сплати судового збору.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
В той же час, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У розумінні приписів вказаних норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору надано суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.01.2021.
Однак, суд звертає увагу, що у цій відомості зазначено інформацію за три квартали 2020 року.
Суд зауважує, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 04.01.2022, суд вже надав оцінку відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивача від 23.01.2021 та зазначав, що вони містять інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 лише за три квартали 2020 року.
Зі змісту відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.01.2021 ОСОБА_1 слідує, що за 1 квартал 2020 року позивач отримувала заробітну плату, у другому кварталі 2020 року отримала державну та соціальну матеріальну допомогу, у третьому кварталі 2020 року ОСОБА_1 отримала соціальні виплати з відповідних бюджетів, а також кошти за надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду.
При цьому, суд зауважує, що у графі « 3» цих відомостей від 23.01.2021 вказано період за який надається інформація про суми виплачених доходів та утриманих податків, а саме зазначено відомості тільки за 1, 2 та 3 квартали 2020 року, а не за повний календарний рік, як того вимагають положення п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд вважає за необхідне зазначити, що порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 №822, згідно з яким відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи - платника податків (його представника) щодо отримання відомостей з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
У додатку 14 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 № 822, міститься форма заяви щодо отримання відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Вказана форма містить таку графу: «період за який необхідно отримати інформацію**».
Зноска «**» містить інформацію про те, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
Отже, отримана від податкового органу 23.01.2021 у відповідь на запит позивача відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 не містить інформацію про останній звітний період (IV квартал) 2020 року, оскільки такі відомості надаються через 50 днів після його закінчення. Тобто, достовірну інформацію про суми отриманих ОСОБА_1 доходів за весь 2020 рік можливо було отримати у обраний позивачем спосіб приблизно з березня - квітня 2021 року.
За наведених обставин, проаналізувавши надані позивачем документи суд доходить до висновку, що такі не містять повної інформації про майновий стан особи. Надана довідка Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за три квартали 2020 року від 23.01.2021не може вважатися достатньою підставою для висновку про те, що майновий стан заявника не дозволяє сплатити судовий збір при зверненні до суду, адже не є джерелом відомостей про усі ймовірні її доходи.
Аналогічна позиція була висловлена в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №215/4837/18.
Таким чином, вказана довідка не підтверджує, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний 2020 рік, оскільки містить інформацію тільки за три квартали 2020 року, а не за весь рік.
Відтак, позивачем не подано достатніх доказів, із урахуванням яких суд може об'єктивно встановити майновий стан особи в цілях вирішення процесуального питання про звільнення від сплати судового збору.
Також ОСОБА_1 не надано суду документу про сплату судового збору у розмірі 2724,00 грн.
Таким чином позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.4, ч. 5,6 ст.169, ст.241, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов, - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства.
Суддя Біньковська Н.В.