11 січня 2022 року Справа № 280/3319/20 ПР/280/38/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, 2) в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. А. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684), Національної академії Національної гвардії України (61001, м. Харків, пл. Захисників України, 3, код ЄДРПОУ 08610502) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі,
21 травня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - позивач-1), Національної академії Національної гвардії України (далі - позивач-2) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), відповідно до якого просить стягнути з відповідача на користь Національної академії Національної гвардії України витрати пов'язані з його утриманням в розмірі 192715,36 грн.
Ухвалою суду від 25.05.2020 позовну заяву повернуто Військовому прокурору Запорізького гарнізону, копію ухвали про повернення позовної заяви надіслано заявнику разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020 апеляційну скаргу Військового прокурора Запорізького гарнізону залишено без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2020 в адміністративній справі №280/3319/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 02.09.2021 ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року в цій справі скасувати, а справу направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
04.10.2021 справа повернулася до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді від 08.10.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду: адміністративний позов з додатками у примірниках для суду.
08.11.2021 на адресу суду представником позивача надано заяву на усунення недоліків. Таким чином, недоліки позовної заяви усунуто в строк та спосіб встановлений судом.
Ухвалою суду від 16.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду без виклику сторін.
Відповідно до поданих матеріалів судом встановлено, що відповідно до наказу Генерального прокурора №ЗШ від 17.02.2021 з 15.03.2021 утворено спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері (на правах окружних і припинили свою діяльність шляхом реорганізації військові прокуратури гарнізонів (на правах місцевих прокуратур) Військова прокуратура Запорізького гарнізону Південного регіону України реорганізована у Запорізьку спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
Ухвалою суду від 16.11.2021 замінено позивача по справі з Військового прокурора Запорізького гарнізону на правонаступника Запорізьку спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, 2)
У відповідності до вимог ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) здійснений запит до Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області для отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.
З Енергодарської міської ради надійшла відповідь, відповідно до якої відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.
28 липня 2018 року між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами Національної академії Національної гвардії України, відповідно до якого відповідач зобов'язується проходити військову службу (навчання) у Національній академії Національної гвардії України протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють проходження військової служби та цим контрактом; мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера; сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом; відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України № 162 с/о від 30 липня 2018 року (по стройовій частині) ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу Академії та на всі види грошового забезпечення з 28 липня 2018 року.
23 жовтня 2019 року відповідач звернувся до Національної академії Національної гвардії України із рапортом про звернення з клопотанням до командування Національної академії Національної гвардії України про відрахування його з навчального закладу, у зв'язку з небажанням продовжувати навчання за наявності підстав, передбачених п. «ж» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п.2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Крім того, у вказаному рапорті відповідачем повідомлено, що він ознайомлений та згоден з вимогами постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 року «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах».
На підставі наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 30.10.2019 № 1041 видано наказ від 31.10.2019 №244достроково припинено (розірвано) контракт про навчання курсантів, відраховано з навчального закладу та виключено зі списків перемінного складу курсантів, у тому числі, солдата ОСОБА_2 , курсанта 1 відділення 118 навчальної групи курсу №1 гуманітарного факультету, за наявності підстав, передбачених підпунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 24 грудня 2019 року. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», провести утримання фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету в розмірі 192715,36 грн.
Відповідно до Зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період навчання з 28.07.2018 по 30.10.2019, складеного Національною академією Національної гвардії України, сума відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії, становить 192715,36 грн., у тому числі: грошове забезпечення 139467,87 грн.; витрат на речове забезпечення - 17113,76 грн.; витрат на продовольче забезпечення - 27815,59 грн.; витрат на медичне забезпечення - 1070,70 грн.; витрат на забезпечення комунальними послугами та енергоносіями - 7147,44 грн.; витрат на проїзд до місця проведення канікулярної відпустки та назад - 0,00 грн.
У зв'язку із достроковим розірванням контракту за ініціативою відповідача та невідшкодуванням решти витрат, пов'язаних із утриманням особи під час проходження навчання у вищому військовому навчальному закладі, позивач звернувся до суду з даним позовом на захист інтересів держави.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Особливості відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищих навчальних закладах Збройних Сил України, врегульовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) та Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі - Порядок №964).
Відповідно до положень частини 6 статті 2 Закону №2232-XII до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Згідно з пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з положеннями частин 1, 3 та 5 статті 25 Закону №2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок №964 визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (пункт 1).
Пунктом 3 Порядку №964 встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку №964).
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки (пункт 8 Порядку №964).
На виконання п. 3 Порядку № 964 виданий спільний Наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007, № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат), яким урегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
За приписами пункту 2.3 вказаного Порядку у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Отже, наведені положення свідчать про те, що в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби, курсанти відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані відповідні заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти. При цьому, передбачено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Разом із тим, як слідує із змісту контракту, укладеного між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України та ОСОБА_1 , останній був ознайомлений із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), та добровільно взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з його утриманням у закладі, в якому проходив військову службу (навчання), у разі дострокового контракту розірвання через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість чи відмови подальшого продовження військової служби.
ОСОБА_1 в добровільному порядку не сплатив на рахунок Національної академії Національної гвардії України грошові кошти, відтак витрати, які підлягають відшкодуванню відповідачем, складають 192715,36 грн.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту з визначених у ньому підстав, не відшкодував такі витрати, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вимоги частини 1 статті 77 КАС України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а витрати на сплату судового збору не підлягають стягненню з відповідача в силу вимог процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд -
Адміністративний позов Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, 2) в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. А. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684), Національної академії Національної гвардії України (61001, м. Харків, пл. Захисників України, 3, код ЄДРПОУ 08610502) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України витрати, пов'язані з утриманням особи у вищому військовому навчальному закладі, в розмірі 192715 (сто дев'яносто дві тисячі сімсот п'ятнадцять) гривень 36 копійок за реквізитами: код ЄДРПОУ 08610502, ІВАN UА068201720313251002201015295, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 11.01.2022.
Суддя О.О. Артоуз