про зупинення провадження у адміністративній справі
12 січня 2022 рокум. Ужгород№ 260/7559/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження з ініціативи суду питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд: 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо перерахунку моєї пенсії на виконання судових рішень по справі № 260/2193/20 з 14.02.2020 із застосуванням обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату з 01 січня 2020 року ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Закарпатської області від 27.04.2020 №18 124-вих.2020, без обмеження її максимального розміру, в сумі 25716,38 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач вказує на протиправність дій відповідача при проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області від 27.04.2020 року №18 124- вих.2020 у зв'язку з обмеження відповідачем його пенсійного забезпечення десятьма прожитковими мінімумами осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
В поданому до суду відзиві представник ГУ ПФУ у Волинській області позовні вимоги не визнає. В обґрунтування своєї позиції вказав, що пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Вважає, що для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, що не передбачало обмеження максимального розміру, законодавець передбачив лише збереження раніше призначеного розміру пенсії. Водночас право на здійснення перерахунку пенсії у розмірі, що перевищує максимально встановлений законом, законодавцем не передбачено.
Представник відповідача зазначив, що частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, втратила чинність з набранням чинності Закону №1697-VII, а тому до спірних правовідносин такі норми не застосовується.
Абзацом 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Отже, у зв'язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), відтак, є чинними і підлягають виконанню.
Представник відповідача зазначив, що на момент звернення позивача за перерахунком пенсії, наведеними вище положеннями встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.
Застосування обмеження розміру виплачуваної пенсії при її перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, до осіб, яким призначена пенсія відповідно до положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, неодмінно призведе до ситуації непрямої дискримінації інших пенсіонерів з числа прокурорів, зокрема тих, яким пенсія призначена відповідно до Закону №1697-VII, та суперечитиме принципу рівності перед Законом. Утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов'язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.
Вважає, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, встановлене вищезгаданими нормативно-правовими актами. З врахуванням наведеного, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Суд вважає, що провадження у справі слід зупинити з огляду на наступне.
Спірними у цій справі є питання щодо застосування при перерахунку пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Водночас немає єдності судової практики щодо питання застосування при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону №1789-XII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалюючи постанови від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 02.05.2020 у справі №704/87/17, від 10.09.2021 у справі №580/5238/20 та від 03.06.2021 у справі №359/3736/17, Верховний Суду виходив із того, що при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону №1789-XII, пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру пенсії.
Водночас у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а викладено висновок про те, що оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, і пенсія призначена йому до 01.01.2016, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.
Розглядаючи справу №580/5962/20 за касаційної скаргою ГУ ПФУ в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 у зазначеній справі Верховний Суд вважав за необхідне відступити від правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах, оскільки дійшов висновку, що у випадку перевищення (внаслідок перерахунку) максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону №1789-XII застосовуються обмеження, передбачені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII. Відповідно до ухвали №580/5962/20 від 30.09.2021 Верховний Суд в складі колегії суддів передав справу №580/5962/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Відповідно до приписів пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Враховуючи, що для формування єдиної правової позиції справу передано на розгляд до Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання чинності судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі №580/5962/20.
Керуючись ст.ст. 236, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
Провадження в адміністративній справі №260/7559/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - зупинити до набрання чинності судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі №580/5962/20.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Калинич Я.М.