про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/849/22
категорія 112030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
установив:
03 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та стягнення недоотриманої суми.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, суд звертає увагу позивача на те, що шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріали справи свідчать, що позивач оскаржує неправомірність розміру нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Суд зазначає, що щорічна разова грошова допомога учаснику бойових дій виплачується у строк до 5 травня відповідного року. Проте до суду за захистом своїх прав, зокрема, щодо нарахування та виплати вказаної допомоги за 2020 рік позивач звернулась лише у січні 2022 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством України.
Позивач, порушуючи питання про поновлення строку, посилається на те, що про порушення своїх прав дізнався з відповіді відповідача, яку отримав 22 грудня 2021 року.
Однак, зазначені причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними, з таких підстав.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 4 статті 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Суд зазначає, що позивач мав право звернутися за разовою грошовою допомогою до 5 травня та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач могла очікувати на доплату такої допомоги. Тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 01 жовтня 2020 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17.
Позивач звернувся до суду у січні 2022 року, що свідчить про пропуск установленого законом строку для звернення до адміністративного суду.
Той факт, що позивач звернувся до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації із заявою про нарахування та виплату недоотриманої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та отримав відмову відповідача у грудні 2021 року не змінює часу, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише штучно створеною передумовою звернення до суду.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками, викладених в постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ураховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших, документально підтверджених причин пропущення процесуального строку, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати у 2020 році про неотримання грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис