про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
11 січня 2022 р. Справа № 120/41/22-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авімек" до Вінницької митниці про визнати протиправним та скасування акту індивідуальної дії,-
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Авімек" до Вінницької митниці про визнати протиправним та скасування акту індивідуальної дії.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2270 грн.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, представник позивача у змісті позовних вимог (прохальній частині позову) просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості № UA 401000/2021/000026/2 від 29.06.2021 року (майнова вимога);
визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401020/2021/001128 від 29.06.2021 року (не майнова вимога)
визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401020/2021/001137 від 30.06.2021 року (не майнова вимога);
Розрахунок судового збору за даними позовними вимогами наступний.
Щодо позовної вимоги (майнова вимога) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості то суд зважає на те, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна. Оскільки безпосереднім наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товару є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень, є майновими.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 у справі № 804/1760/16, від 26.03.2019 у справі № 820/3356/16. Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Оскільки одна із заявлених позовних вимог має майновий характер, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в розмірі 1,5% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, суд погоджується з тим алгоритмом розрахунку ціни позову, який наведений у позовній заяві представником позивача.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду з цією майновою вимогою становить 2270 грн. Сплата якого підтверджується квитанціює банку від 30,12.2021 року
Щодо інших двох позовних вимог про визнання протиправними і скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то суд зважає, що вимоги в цій частині є не інакше як вимогами немайнового характеру.
Така ж правова позиція підтверджена у постановах Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 820/3356/16, від 18.06.2020 у справі № 820/3942/16, від 11.06.2020 у справі № 480/3507/19, а тому судовий збір за такі дві вимоги (оскаржується два рішення) підлягає сплаті за ставками, виходячи з розміру 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну окрему вимогу.
Також слід наголосити, що такі позовні вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови є саме окремими позовними вимогами немайнового характеру, та не являються похідними позовними вимогами від основної - скасування рішення про коригування митної вартості товарів, що в свою чергу підтверджується правовою позицією Верховного Суду із даного питання (реквізити постанов Верховного Суду наведені вище).
Рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є різними за своїм видом рішеннями суб'єкта владних повноважень, які несуть різні правові наслідки для платника (позивача), а тому позовні вимоги про їх оскарження мають оплачуватися судових збором окремо, за кожну таку вимогу.
Отже, оскаржуючи два рішення немайнового характеру: картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від UA 401020/2021/001128 від 29.06.2021 року, UA 401020/2021/001137 від 30.06.2021 року позивач має сплатити судовий збір виходячи з розміру 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну оскаржувану картку відмови, що становить 4540 грн. (2270 + 2270).
Таким чином, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті за пред'явлені позовні вимоги (як майнового, так і немайнового характеру) становить 6810 грн.
Позивач же сплатив судовий збір в сумі 2270 грн. Відповідно, недоплата становить 4540 грн. (недоплата за вимоги немайнового характеру).
Таким чином, позивачу слід усунути виявлені судом недоліки шляхом надання суду доказів доплати судового збору в сумі 4540 грн.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Керуючись статтею 161, 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Авімек" до Вінницької митниці про визнати протиправним та скасування акту індивідуальної дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович