про відмову в забезпеченні адміністративного позову
м. Вінниця
10 січня 2022 р. Справа № 120/19867/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської міської ради Вінницької області про зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Жмеринської міської ради Вінницької області.
У позовній заяві позивачка просить зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0144 із земель комунальної власності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що рішенням 14 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради Вінницької області від 28.09.2021 № 370 їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,80 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, яка розташована на території Коростівецького старостинського округу.
На підставі рішення від 28.09.2021 № 370 інженером - землевпорядником ФОП ОСОБА_2 07.10.2021 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та присвоєно ділянці кадастровий номер 0521083000:06:001:0144.
Для затвердження проекту землеустрою позивачка 25.10.2021 звернулася до відповідача із відповідною заявою.
Листом відповідача від 07.12.2021 № 3В-01-09/1553 її повідомлено про те, що на засіданні 16 сесії 8 скликання Жмеринською міською радою Вінницької області рішення про затвердження проекту землеустрою не прийнято.
Переслідуючи ціль зобов'язати Раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.
Одночасно із позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову у спосіб:
- заборонити будь - яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти (здійснювати) будь - які реєстраційні дії та/або вносити будь - які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь - які інші дії з набуття, зміни або припинення державної реєстрації будь - яких прав, похідних від права власності, зокрема права оренди, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, загальною площею 0,80 га, для ведення особистого селянського господарства до набрання рішенням суду законної сили.
Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову позивачка зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення вимог щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки їх неможливо захистити в межах цього провадження без нових звернень до суду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Визначаючись щодо клопотання про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.
Встановлено, що рішенням 14 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради Вінницької області від 28.09.2021 № 370 позивачці надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,80 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, яка розташована на території Коростівецького старостинського округу.
На підставі рішення від 28.09.2021 № 370 інженером - землевпорядником ФОП ОСОБА_2 07.10.2021 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та присвоєно кадастровий номер 0521083000:06:001:0144.
Для затвердження проекту землеустрою позивачка 25.10.2021 звернулася до відповідача із відповідною заявою.
Листом відповідача від 07.12.2021 № 3В-01-09/1553 її повідомлено про те, що на засіданні 16 сесії 8 скликання Жмеринською міською радою Вінницької області рішення про затвердження проекту землеустрою не прийнято.
Також листом від 14.12.2021 позивачку повідомлено про те, що 16.11.2021 на ім'я голови Жмеринської міської ради надійшло звернення гр. ОСОБА_3 щодо ненадання ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, у зв'язку із розміщенням на вказаній земельній ділянці будівель, що належать гр. ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Наведені обставини спонукали позивачку звернутися до суду із цим позовом з метою зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, а до набрання законної сили рішенням суду у цій справі вона просить у порядку забезпечення позову заборонити будь - яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь - які розпорядчі чи реєстраційні дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521083000:06:001:0144.
При розгляді клопотання суд враховує, що інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150 - 153 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
Надаючи оцінку аргументам клопотання про забезпечення позову щодо ймовірних наслідків для позивачки, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову - це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).
Тому, у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи постановити ухвалу про забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04. 2019 року в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Крім того, згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи, та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Зазначаючи про необхідність заборони будь - яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь - які розпорядчі чи реєстраційні дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, заявниця не надає суду жодних доказів, що свідчать про очевидність та ймовірність вчинення відповідними суб'єктами таких дій в майбутньому.
Із поданого клопотання слідує, що основною підставою для забезпечення позову є припущення заявника про можливість відповідача прийняти рішення про надання відповідної земельної ділянки у власність третім особам.
Суд враховує, що згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.10.2019 року по справі № 640/435/19, посилання особи на можливе порушення її прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Окрім того суд вважає за необхідне звернути увагу, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Чинне законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень суб'єкта владних повноважень чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав позивачки, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Крім того суд зазначає, що розроблення відповідного проекту землеустрою не обмежує розпорядника відповідної земельної ділянки, у даному випадку - орган місцевого самоврядування, на розпорядження землею комунальної власності у відповідності до наданих йому законом повноважень.
Враховуючи встановлені обставини та надану їм оцінку, суд дійшов висновку про відсутність передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстав для забезпечення позову на цій стадії адміністративного процесу. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Дата постановлення ухвали обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі 31.12.2021 та в період з 04.01.2022 по 06.01.2022 в щорічній відпустці на підставі Наказів від 31.12.2021 № 185-в/к та від 31.12.2021 № 186-в/к.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 120/19867/21-а відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її підписання (ст. 256 КАС України).
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Богоніс Михайло Богданович