Справа №:755/3150/21
Провадження №: 2-о/755/228/21
"12" січня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
присяжних: Васильєвої Г.І., Красовського І.В.,
з участю сторін:
представника заінтересованої особи Кушнір С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві питання про залишення позову без розгляду,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи недієздатною, встановлення над ним опіки та призначення опікуна.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про залишення заяви без розгляду в зв'язку з повторною неявкою в судове засідання заявника та її представника.
Заявник в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник заінтересованої особи Білоус О.В. в судовому засіданні не заперечує проти залишення позову без розгляду.
Заінтересовані особи ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Суд, вислухавши думку представника заінтересованої особи Білоус О.В., дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.05.2021 року судом було зупинено провадження у справі в зв'язку з призначеннями судової психіатричної експертизи.
Постановою Київського апеляційного суду від 23.09.2021 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24.05.2021 року скасовано та передано справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Після повернення справи з апеляційної інстанції судом було призначено судове засідання на 16.11.2021 року. В судове засідання 16.11.2021 року заявник та його представник не з'явились. Від представника заявника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника заявника в іншому судовому засіданні. Судове засідання відкладено на 12.01.2022 року.
В судове засідання 12.01.2022 року заявник та її представник не з'явились. Заявник належним чином повідомлена шліхом отримання судової повістки 13.12.2021 року.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторін про день, час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України , відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь - кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Як зазначено вище, заявник та її представник в судове засідання не з'явились, заявник була належним чином повідомлена про розгляд справи, її неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи у відсутності заявника та її представника до суду не надходило.
Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з'являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.
За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вищезазначених вимог цивільного процесуального законодавства заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою заявника та її представника судове засідання, якими не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки, відповідно до яких суд міг би з'ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без заявника та його представника.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи недієздатною, встановлення над ним опіки та призначення опікуна залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 12.01.2022 року.
Суддя Н.О.Яровенко
присяжні : 1) 2)