гСправа № 379/1012/21 Провадження № 2/358/301/22
про повернення позовної заяви
06 січня 2022 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині, -
26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Таращанського районного суду Білоцерківського району Київської області із заявою про визнання за ним права на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що його мати ОСОБА_2 склала з його згоди заповіт на користь його (позивача) сина від першого шлюбу ОСОБА_3 , який обіцяв доглядати його в старості. Позивач ОСОБА_1 вважає, що син не скористався заповітом, не звернувся протягом шести місяців в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини згідно зі ст. 1270 ЦК України, тому згідно зі ст. 1272 ЦК України він вважається таким, що не прийняв спадщину.
ОСОБА_3 отримав право на спадщину по рішенню Богуславського районного суду від 17 листопада 2011 року у справі № 2-917/11, але Богуславський районний суд усунув його від участі в розгляді справи № 2-917/11 і не розглянув його право на спадщину на згідно ст. 1261 ЦК України, ні згідно ст. 1241 ЦК України.
З 2008 року ОСОБА_3 проживає в Росії і відмовився доглядати його (позивача) в старості. Мешканці будинку по АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (дочка і бувша жінка ОСОБА_3 ) не тільки не визнають право позивача на обов'язкову частку у спадщині, а й погрожують: «вишвирнуть із дома і прикопать где-нибудь в лесу», якщо він з'явиться на ділянці будинку по АДРЕСА_1 .
За захистом своїх прав він неодноразово звертався до поліції Богуславського району, однак поліція ніяк не реагувала ні на погрози, ні на те, що умисно порушуються його права на обов'язкову частку у спадщині. Звернення позивача ОСОБА_1 в ОСОБА_6 поліцію також не дало ніяких результатів. Поліція вважає, що умисне позбавлення його права на обов'язкову частку у спадщині є цивільною справою і рекомендували звертатися за захистом своїх прав на обов'язкову частку у спадщині до суду. Також, для сплати судового збору позивач ОСОБА_1 просить повідомити йому суму судового збору та банківські реквізити.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 27 жовтня 2021 року, дана справа за заявою ОСОБА_1 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині передана за підсудністю до Богуславського районного суду Київської області, за місцезнаходженням нерухомого майна, оскільки спадкове нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 13-15).
18 листопада 2021 року дана справа надійшла до Богуславського районного суду Київської області, та цього ж дня згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена головуючому судді Тітову М.Б.
Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року (а.с. 20-22), позивачу ОСОБА_1 було надано строк для усунення виявлених недоліків в заяві, а саме: необхідно надати докази на підтвердження обставин на яких ґрунтуються вимоги ОСОБА_1 ; зазначити учасника справи - відповідача (міська чи сільська рада за місцем знаходження спадкового майна, чи фізична (фізичні) особи, які порушують право позивача) та визначитися із назвою та предметом позову, а саме, зазначивши назвою документа «Позовна заява про визнання права на обов'язкову частку у спадщині». Також, позивачу в позовній заяві необхідно було зазначити повне найменування (для юридичної особи - відповідача), його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; ціну позову; докази, що підтверджують виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме вказати, чи була заведена спадкова справа після померлої ОСОБА_2 , а також вказати на докази, які підтверджують наявність спадкового майна померлої, а саме житлового будинку, його технічні характеристики та вартість.
Крім того, ОСОБА_1 необхідно було вказати, чи звертався він із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 та чи отримував постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Також, ОСОБА_1 необхідно в своїй заяві обґрунтувати та надати письмовий доказ про те, що він має право на обов'язкову частку у спадщині спадкодавця ОСОБА_2 , як непрацездатна особа; зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; зазначити підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати до заяви належним чином засвідчені документи, в якості письмових доказів та сплатити судовий збір.
20 грудня 2021 року на адресу суду від ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 06 грудня 2021 року надійшла «Позовна заява про визнання права на обов'язкову частку у спадщині» до відповідача - Богуславської районної державної нотаріальної контори.
При визначенні відповідача позивач не врахував, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
Таким чином, нотаріальна контора не може бути відповідачем у даній справі, а може бути лише третьою особою.
Належними відповідачами по справі можуть бути Медвинська сільська рада Білоцерківського району Київської області або інші спадкоємці за заповітом чи за законом, а саме, як зазначено у довідці № 1358 від 26.09.2018 року, доданої ОСОБА_1 до матеріалів справи, це спадкоємець за заповітом - онук спадкодавця ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив ціну позову - «79220 гривень» без письмових доказів та без обґрунтування даної суми (оцінки спадкового нерухомого майна) та сплатив судовий збір в розмірі 792,20 грн., незважаючи на те, що ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908,00 грн.)
Також, ОСОБА_1 на підтвердження викладу обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, надав до позовної заяви постанову державного нотаріуса Богуславської державної нотаріальної контори Обухівського районного нотаріального округу Київської області Полковнікової Т.А. за № 02-31/778 від 17 грудня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії , а саме, про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов'язкову частку після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, що ним пропущений 6-ти місячний строк для прийняття спадщини, який передбачений ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.
При цьому позивач не зазначив у своїй заяві про вчинення дій на поновлення строку на прийняття спадщини чи визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Доказ, який підтверджує наявність спадкового майна померлої та те, що померла була головою двору, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 надав суду у вигляді довідки - виписки із погосподарської книги № 11 господарства № 1659 Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області за 1996-2000 роки, однак технічних характеристик на будинок та його вартості - суду не надав.
Також, позивач не зазначив у позовній заяві відомостей щодо наявності у нього (позивача) або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; не зазначив підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачу було роз'яснено, що у разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З врахуванням наведеного, а також того, що описані в ухвалі недоліки позивачем усунуті частково, відповідно до вимог ст. 185 ч. 3 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 185 ч. 3 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду з даним позовом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов