Справа № 274/98/22
Провадження № 2/0274/97/22
11.01.2022 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Козятинської дистанції колії Державного територіально-галузевого об'єднанння "Південно-Західна залізниця" про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, відшкодування середньої заробітної плати та стягнення моральної шкоди-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Відокремленого підрозділу Козятинської дистанції колії Державного територіально-галузевого об'єднанння "Південно-Західна залізниця", в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Відокремленого підрозділу Козятинської дистанції колії Державного територіально-галузевого об'єднанння "Південно-Західна залізниця" №650 від 08.12.2021, в частині відсторонення від роботи бригадира (звільненого) з поточного утримання та ремонту колії та штучних споруд 6 розряду ПД-9 ОСОБА_1 з 09.12.2021 до часу усунення ним причин відсторонення; зобов'язати відповідача нарахувати на виплатити позивачу середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 09.12.2021 до фактичного виконання рішення суду, а також стягнути з відповідача 50000 грн. завданої моральної шкоди.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до позовної заяви та доданих до неї документів, предметом спору між позивачем та відповідачем є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання позивачем своїх трудових обов'язків зі збереженням робочого місця.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , крім іншого, просить суд стягнути з відповідача середній заробіток з дати відсторонення його від роботи до виконання рішення суду, проте не вказує, в якому саме розмірі необхідно стягнути з відповідача такий середній заробіток.
Тому позивачеві слід зазначити розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який він просить суд стягнути з відповідача, розрахований хоча б на день подання позовної заяви до суду.
За приписами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
П. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Таким чином, позивачеві слід зазначити ціну позову, визначену сумою компенсації, яку він просить суд стягнути з відповідача на його користь, з урахуванням розміру середнього заробітку.
За приписами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структура заробітної плати визначена у ст. 2 Закону України "Про оплату праці", згідно з якою основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу - це відповідальність роботодавця за недотримання вимог трудового законодавства при звільненні працівника, а тому не є заробітною платою і відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" особа, яка заявляє позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не звільняється від сплати судового збору.
Так, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У своїй постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 243/9232/17 Верховний Суд вказав на те, що позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16.
Отже, за подання позову про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачі не звільняються від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, в частині вимог про нарахування та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за приписами ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не звільнений від сплати судового збору та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Також Закон України "Про судовий збір" не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав працівника.
Позивач у своїй позовній заяві просить суд, зокрема, стягнути з відповідача на свою користь 50000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є вимогою майнового характеру.
Відтак, позивач, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
П. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачеві слід надати докази сплати судового збору на рахунок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (визначившись із його розміром) та відшкодування моральної шкоди у розмірі, встановленому п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою.
Крім того, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано доказів на підтвердження факту перебування в трудових відносинах з відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На виконання зазначеної ухвали позивач повинен подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Козятинської дистанції колії Державного територіально-галузевого об'єднанння "Південно-Західна залізниця" про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, відшкодування середньої заробітної плати та стягнення моральної шкоди.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у вказаний строк позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України https://bd.zt.court.gov.ua/sud0603/.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Т.М.Вдовиченко