Справа № 204/8988/21
Провадження № 3/204/169/22
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
11 січня 2022 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Мащук В.Ю., за участю секретаря Максименко Я.О., за участю прокурора Мазур К.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого головним інженером (в.о. директора) Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут», зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, суд -
Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення № 1085 від 03.11.2021 року, № 1088 від 03.11.2021 року, № 1087 від 03.11.2021 року, № 1084 від 03.11.2021 року, № 1086 від 03.11.2021 року, №1089 від 03.11.2021 року, наказом директора Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» ОСОБА_2 від 04.02.2020 №09-к на ОСОБА_1 , головного інженера інституту було покладено виконання обов'язків директора Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» на час непрацездатності ОСОБА_2 .
Відповідно до наказу директора Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» № 12а від 30.03.2018 року «Про ознайомлення з переліком вимог, заборон та обмежень з додатком «перелік вимог, заборон та обмежень» - серед яких було зазначено про вимоги ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» та під підпис було ознайомлено керівний склад та керівників структурних підрозділів інституту, серед яких є підпис ОСОБА_1 .
Згідно розділу. 7.8 Статуту Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» директор підприємства несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом; під час реалізації своїх прав і виконання обов'язків повинен діяти в інтересах Підприємства; діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами; формує адміністрацію Підприємства; видає в межах своєї компетенції накази та доручення; організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність Підприємства відповідно до мети та основних напрямів його діяльності; затверджує за погодженням з Уповноваженим органом управління структуру і штатний розпис Підприємства; у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників Підприємства; обирає форму і систему оплати праці, установлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, посадових окладів, винагород, надбавок і доплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством; застосовує заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників Підприємства; розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до цього Статуту та законодавства.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи в.о. керівника підприємства був наділений організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарські фікціями, тому відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Так, 28.02.2020 року ОСОБА_1 , прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, перебуваючи на посаді та будучи в.о. директора Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут», а також будучи, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, знаходячись на робочому місці, в порушення вимог ст.28 цього Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видав наказ № 10/сп, яким було проведено виплату додаткової заробітної плати за збільшений обсяг робіт, виконаних у лютому 2020 року, та було здійснено виплату йому самому додаткової заробітної плати в розмірі 20000 грн., як головному інженеру інституту. При цьому, останній не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів уповноважений орган - Державне космічне агентство.
Крім того, 30.04.2020 року ОСОБА_1 , прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, перебуваючи на посаді та будучи в.о. директора Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут», а також будучи, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, знаходячись на робочому місці, в порушення вимог ст.28 цього Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видав наказ № 18/сп, яким було проведено виплату додаткової заробітної плати за збільшений обсяг робіт, виконаних у березні 2020 року, та здійснено виплату додаткової заробітної плати йому самому в розмірі 20000 грн., як головному інженеру інституту. При цьому, останній не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів уповноважений орган - Державне космічне агентство.
Також, 30.12.2020 року ОСОБА_1 , прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, перебуваючи на посаді та будучи в.о. директора Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут», а також будучи, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, знаходячись на робочому місці, в порушення вимог ст.28 цього Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видав наказ № 58/сп, яким було проведено виплату додаткової заробітної плати за збільшений обсяг робіт, виконаних у грудні 2020 року та було здійснено виплату йому самому додаткової заробітної плати в розмірі 25000 грн., як головному інженеру інституту та його дружині ОСОБА_3 , як начальникові виробничо-диспетчерського бюро 8770 грн. відповідно. При цьому, останній не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів уповноважений орган - Державне космічне агентство.
Приватний інтерес ОСОБА_1 полягає у наявності в особи майнового інтересу, який полягає в отримані додаткового матеріального заохочення у виді додаткової заробітної плати, та як наслідок збільшення кінцевого розміру заробітної плати.
Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи, (який полягає в отримані додаткового матеріального заохочення у виді додаткової заробітної плати, та як наслідок збільшення кінцевого розміру заробітної плати за посадою головного інженера інституту та його дружини, як начальника виробничо-диспетчерського бюро) та додатковими службовими повноваженнями як в.о. директора інституту, які впливають на його об'єктивність та неупередженість при особистому виданні наказу останнім щодо розподілу коштів на преміювання за результатами роботи працівників інституту і себе, як головного інженера інституту та своєї дружини ОСОБА_3 , як начальника виробничо-диспетчерського бюро, у тому числі.
Відповідно до ст.36 КУпАП постановою судді від 09 грудня 2021 року, справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, ч. 2 ст. 172 - 7 КУпАП, об'єднано у одне провадження.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав в повному обсязі, просив суворо не карати.
Прокурор Мазур К.О. в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, та додані до нього документи, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес» дає підстави констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Відповідно до ст. 81 ЦК України юридичною особою публічного права визнається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 169 ЦК України територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Державне підприємство «Дніпровський проектний інститут» засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного космічного агентства України. Державне підприємство «Дніпровський проектний інститут» є абсолютним (повним) правонаступником майна, прав та обов'язків ДП «Стандартизації ракетно-космічної техніки».
Отже, Державне підприємство «Дніпровський проектний інститут» є юридичною особою публічного права.
Відповідно до ч. 3ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Посадовими особами юридичних осіб публічного права є працівники юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.
Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном(установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири, тощо).
Згідно розділу 7 п. 7.2 Статуту Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» управління Підприємством здійснюється його директором.
Згідно розділу 7 п. 7.6 Статуту Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції Уповноваженого органу управління.
Згідно розділу 7 п. 7.8 Статуту Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут» директор підприємства несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом; під час реалізації своїх прав і виконання обов'язків повинен діяти в інтересах Підприємства; діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами; формує адміністрацію Підприємства; видає в межах своєї компетенції накази та доручення; організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність Підприємства відповідно до мети та основних напрямів його діяльності; затверджує за погодженням з Уповноваженим органом управління структуру і штатний розпис Підприємства; у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників Підприємства; обирає форму і систему оплати праці, установлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, посадових окладів, винагород, надбавок і доплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством; застосовує заходи заохочення та дисциплінарного стягнення до працівників Підприємства; розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до цього Статуту та законодавства.
Відповідно до Наказу від 23.05.1997 року за № 132-к ОСОБА_1 призначено на посаду головного інженера Дніпровського проектного інституту.
Відповідно до Наказу від 24.12.2020 року № 185-к в.о. Директора ОСОБА_4 на період з 29.12.2020 року по 30.12.2020 року виконання обов'язків директора інституту покладено на ОСОБА_1 .
Відповідно до додатку за формою Б.1. СТП ДПИ-4.5.-03-2007 ОСОБА_1 ознайомлений з переліком встановлених ЗУ «Про запобігання корупції» вимог, заборон та обмежень.
Відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» посадові особи юридичної особи публічного права є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 будучи посадовою особою юридичної особи публічного права є суб'єктом, на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до службової записки ОСОБА_5 на запит від 31.08.2021 року, повідомлень про реальний конфлікт інтересів від ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 за період з 01.10.2019 року по теперішній час не надходило.
Відповідно до службової записки ОСОБА_5 на запит від 31.08.2021 року, врегулювання реального конфлікту інтересів за період з 01.10.2019 року по теперішній час не було.
Відповідно до інформації ДП «Дніпровський проектний інститут» від 21.10.2021 року, до ДП «Дніпровський проектний інститут» повідомлення про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів у період з 01.01.2019 року по теперішній час від ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до затвердженої структури ДП «Дніпровський проектний інститут» директору інституту підпорядковано, зокрема - ВБД (виробничо - диспетчерське бюро).
Відповідно до наказу від 28.02.2020 року № 10/СП, виданого ОСОБА_1 , прийнято рішення про виплату додаткової заробітної плати співробітникам інституту в сумі 167795 грн. з фонду оплати праці за доданою відомістю.
Відповідно до відомості на оплату за лютий 2020 року ОСОБА_1 нараховано 20000 грн.
Відповідно до наказу від 30.04.2020 року № 18/СП, виданого ОСОБА_1 , прийнято рішення про виплату додаткової заробітної плати співробітникам інституту в сумі 209840 грн. з фонду оплати праці за доданою відомістю.
Відповідно до відомості на оплату за березень 2020 року ОСОБА_1 нараховано 20000 грн.
Відповідно до наказу № 217/к ОСОБА_3 призначена на посаду начальника виробничо - диспетчерського бюро.
Відповідно до наказу від 14.05.2021 року № 66-к ОСОБА_1 звільнений з посади головного інженера інституту за власним бажанням.
Таким чином, судом встановлено, що будучи виконуючим обов'язки директора ДП «Дніпровський проектний інститут» ОСОБА_1 28.02.2020 року. 30.04.2020 року, 30.12.2020 року було підписано накази про виплату додаткової заробітної плати співробітникам інституту, у тому числі собі та своїй дружині.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Слід зазначити, що фінансові питання завжди створюють для особи, на яку поширюються положення ЗУ «Про запобігання корупції» передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені особистою вигодою, а саме покращенням матеріального стану себе та/або своїх близьких осіб. Відповідно, наявність у такої особи службових повноважень, пов'язаних із вчиненням/невчиненням дій, прийняттям рішень стосовно себе та/або близької особи утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація службових повноважень стосовно неї - реальний конфлікт інтересів.
Тобто, ОСОБА_1 мав приватний майновий інтерес при підписанні наказів про виплату додаткової заробітної плати, а саме поліпшення свого матеріального стану.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Підписання керівником розпорядчих документів щодо здійснення загальнообов'язкових виплат, з яких складається заробітна плата, таких як оклад, виплати за ранг, категорію, звання та інші передбачені нормативно-правовими актами доплати, не утворюють у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7КУпАП, оскільки у даному випадку відсутні дискреційні повноваження (діяти за певних умов на власний розсуд у межах закону). Лише прийняття рішення щодо призначення собі та/або близькій особі додаткової заробітної плати, розмір якої встановлюється на розсуд керівника, ставить його в ситуацію реального конфлікту інтересів, при якій він зобов'язаний повідомити про це безпосереднього керівника чи орган та не вчиняти дій (не приймати рішень).
Тобто, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
З огляду на те, що директор не має безпосереднього керівника, тому при виникненні конфлікту інтересів він повинен повідомляти визначений законом орган управління. У даному випадку - Державне космічне агентство України.
Відповідно до повідомлення Державного космічного агентства від 08.10.2021 року, повідомлення про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів від головного інженера ДП «Дніпровський проектний інститут» (у тому числі в окремі періоди, як т.в.о. директора) ОСОБА_1 не надходили.
Таким чином, в.о. директора КП «Дніпровський проектний інститут» ОСОБА_1 , не повідомивши у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, порушив вимоги п.1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції».
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 172-7КУпАП, а саме: у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність в нього реального конфлікту інтересів та ч. 2 ст. 172-7КУпАП- у прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні стягнення, дотримуючись положень ст. 33-35 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, відсутність обтяжуючих обставин, та вважає, що необхідним й достатнім стягненням є мінімальний штраф, який відповідно до ст. 36 КУпАП, передбачений санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених) у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, ч.ч.1, 2 ст.172-7, 221, 255, 283-284, 294 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172 - 7, ч. 2 ст. 172 - 7 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Ю. Мащук