Справа № 175/2397/21
Провадження № 2/175/757/21
Іменем України
(заочне)
06 грудня 2021 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бойка О.М.,
при секретарі Кучеренко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органа опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області 25 червня 2021 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2021 року цивільну справу було прийнято до свого провадження та відкрито загальне позовне провадження у цій цивільній справі.
Позивач у своєму позові посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини внесено до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Малолітня ОСОБА_2 перебуває на обліку Служби у справах дітей Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, проживає в сім'ї, де мати ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Відповідач має розумову відсталість (встановлений діагноз «Олігофренія») та перебуває з 17 серпня 2010 року на «Д» обліку у лікаря - психіатра, через що не має відповідних навиків у вихованні та догляді за дитиною, повною мірою не може усвідомити значення своїх дій та керувати ними, у зв'язку із чим сама потребує стороннього нагляду та догляду. Остання не відчуває материнського інстинкту, не надає дитині належного догляду та не цікавиться дитиною в цілому та не усвідомлює своїх дій, що є загрозою для життя та здоров'я дитини. Окрім того, інколи зловживає спиртними напоями. Будинок, де проживає сім'я, знаходиться в аварійному стані та не пристосований для проживання дитини. Відсутні водопостачання, санвузол та окреме ліжко для дитини. У будинку брудно, вікна заклеєні плівкою та ганчір'ям, повітря затхле, відсутнє світло. Також у будинку пічне опалення, над плитою сохнуть домашні речі, дрова для плити зберігаються в дерев'яному ящику поряд з нею, через що наявний високий рівень пожежної небезпеки. Наявні у будинку меблі брудні та непридатні для використання. За результатами складених актів обстеження умов проживання малолітньої дитини, висновку оцінки потреб сім'ї та на підставі проведеної службою у справах дітей Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області оцінки рівня безпеки дитини, у зв'язку із наявною загрозою для життя та здоров'я останньої, виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області було прийнято рішення про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_2 від її матері ОСОБА_1 . За направленням служби у справах дітей Дніпропетровської обласної держаної адміністрації дитина влаштована до відділення «Термінове влаштування дітей» КЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради до вирішення питання про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої доньки та надання статусу відповідно до рішення суду. За час перебування дитини у відділенні «Термінове влаштування дітей» закладу з 23 червня 2021 року по теперішній час мати, ОСОБА_1 , доньку не відвідувала, її здоров'ям та розвитком не цікавилась. Враховуючи викладені обставини, позивач у своєму позові просив позбавити відповідача батьківських прав щодо її малолітньої дитини та стягнути з неї на утримання останньої аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на користь особи (установи), яка буде виконувати обов'язок законного представника дитини.
Представник позивача у своїй заяві до суду просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги повністю підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 130 ЦПК України, про причини своєї неявки суду не повідомила, відзив на позов на адресу суду не направила. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.
Третя особа у судове засідання свого представника не направила, про час та дату судового засідання повідомлялася належним чином, попередньо направила до суду письмові пояснення у справі, в яких зазначила про обґрунтованість та доцільність пред'явленого позову, а тому повністю підтримує позовні вимоги. У судове засідання представник третьої особи Сьомін О.С. надав письмову заяву про розгляд справи без його участі.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом ДРАЦС по Дніпровському, Солонянському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зроблено відповідний актовий запис за № 165, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , що також підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження останньої. Відомості про батька дитини - ( ОСОБА_4 ) внесено до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, а саме за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по - батькові батька дитини - за вказівкою матері, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження.
ОСОБА_1 має встановлений діагноз: олігофренія (розумова відсталість) та знаходиться під диспансерним наглядом у лікаря, що підтверджується висновком ЛКК від 24 червня 2021 року, виданим Миколаївською амбулаторією загальної практики сімейної медицини. Так, згідно із консультативним висновком спеціаліста комунального підприємства «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради від 17 січня 2021 року ОСОБА_1 є інвалідом дитинства, навчалася у спецшколі, хвора розумово - відстала, читати та писати не вміє, усвідомлення хвороби порушено, встановлений діагноз - помірна розумова відсталість, психічні функції порушені.
Відповідно до інформації, наданої у листі комунальним підприємством «Слобожанська центральна лікарня ССР» від 11 червня 2021 року за вихідним № 214 мати ОСОБА_1 з 17 серпня 2010 року перебуває на «Д» обліку у лікаря-психіатра.
Згідно з характеристикою, виданою виконавчим Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 577 від 16 червня 2021 року, ОСОБА_1 виховувалась в інтернаті, до самостійного життя не прилаштована, навиків ведення домашнього господарства не має. Після інтернату ніде не навчалась та не працювала. Проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 у будинку своєї матері.
Так, відповідно до листа комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» № 2 від 14 червня 2021 року сім'я ОСОБА_1 перебуває у складних життєвих обставинах. Мати - ОСОБА_1 , яка виховує доньку, не відчуває материнського інстинкту, не надає дитині належного догляду (не купає дитину, не може правильно приготувати суміш, змінити підгузок), не цікавиться дитиною в цілому та не усвідомлює своїх дій, що є загрозою для життя та здоров'я дитини. Також у цьому листі фахівцем з соціальної роботи комунального закладу повідомлено, що будинок, у якому проживає сім'я, знаходиться в аварійному стані, та не пристосований для проживання дитини: немає водопостачання і санвузла, окремого ліжка для дитини. Працюючи з цієї родиною, фахівець закладу з'ясовала, що ОСОБА_1 інколи вживає алкогольні напої. Окрім того, ОСОБА_1 перебуває на обліку в комунальному закладі «Центр надання комунальних послуг» з вагітності як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. Через розумову відсталість (олігофренію) відповідач ніде не працює, не має відповідних навиків у вихованні та догляді за дитиною, повною мірою не може усвідомити значення своїх дій та керувати ними, у зв'язку із чим вона сама потребує стороннього догляду і нагляду.
Судом встановлено, що 14 червня 2021 року Службою у справах дітей Миколаївської сільської ради спільно з директором КЗ «Центр надання соціальних послуг» та фахівцем з соціальної роботи здійснено візит до сім'ї відповідача. ОСОБА_1 вдома була разом із своєю матір'ю, яка допомагає в догляді за малолітньою дитиною. В оселі відсутні будь-які предмети дитячої гігієни, підгузки, ванна для купання дитини, ліжко та шафа для речей (дитячі речі запхані в пакет). У кімнаті разом із ОСОБА_1 та її донькою проживає ще й брат відповідача. Родина отримала гуманітарну допомогу у вигляді дитячих речей та підгузків. Сім'ї надавалися послуги консультування (як купати доглядати, купати немовля, рекомендовано навести лад у будинку, придбати засоби дитячої гігієни та ванну для купання та інше) з матір'ю неодноразово проводилися профілактичні бесіди та попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків.
Відтак 14 червня 2021 року складено акт обстеження умов проживання сім'ї та акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, за результатами яких необхідно провести оцінювання потреб дитини та сім'ї.
ОСОБА_1 14 червня 2021 року підписано офіційне попередження щодо відповідальності по дотримання прав малолітніх згідно із чинним законодавством України.
Також встановлено, що 16 червня 2021 року Службою у справах дітей Миколаївської сільської ради спільно з директором КЗ «Центр надання соціальних послуг» повторно здійснено візит до сім'ї відповідача. Остання ніякої уваги дитині не приділяє, на прохання працівників вийти з кімнати - відповіла, що дивиться серіал та їй ніколи. Коли востаннє годувала дитину сказати не може, розмішана в пляшечці дитяча суміш стоїть з ранку, підгузок повний, у дитини на голівці, руках та ніжках червоний висип.
Отже, актами обстеження умов проживання сім'ї та актами проведення рівня безпеки дитини від 14 червня 2021 року та 16 червня 2021 року встановлено, що умови для проживання дитини відсутні, мати не приділяє належної уваги вихованню та розвитку дитини, у будинку брудно, темно, сморід, літають мухи, розкиданий мотлох та сміття.
З урахуванням вищевказаних актів обстеження умов проживання сім'ї складено акт проведення рівня безпеки дитини, за результатами якого позивач вбачає за необхідно негайно відібрати дитину у матері та вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини.
16 червня 2021 Служба у справах дітей Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області звернулася до голови Миколаївської сільської ради із клопотанням про вирішення на позачерговому засіданні виконкому питання відібрання від матері - ОСОБА_1 малолітньої дитини - ОСОБА_2 у зв'язку із загрозою для життя та здоров'я дитини.
Виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області було прийнято рішення № 25 від 17 червня 2021 року про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що 17 червня 2021 року малолітню ОСОБА_2 відібрано від матері ОСОБА_1 та направлено до КП «Слобожанська центральна лікарня» Слобожанської селищної ради на обстеження, про що складено акт про факт передачі дитини.
За направленням служби у справах дітей Дніпропетровської обласної держаної адміністрації № 9 від 23 червня 2021 року малолітня дитина ОСОБА_2 влаштована до відділення «Термінове влаштування дітей» комунального закладу «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради 23 червня 2021 року.
У наданих суду поясненнях третя особа повідомила, що з моменту влаштування дитини до відділення «Термінове влаштування дітей» до теперішнього часу ОСОБА_2 забезпечена всім необхідним для безперого проживання на повному державному утриманні та розвитку відповідного віку. Дитина поступово набирає вагу у межах норми, перебуває на штучному вигодовуванні. Вона постійно вимагає індивідуальної уваги, кричить та плаче, щоб її брали на руки. Дівчинка зосереджується, почувши голос або різкий звук та здригається від голосних звуків. Практичним психологом відділення «Термінове влаштування дітей» ведеться спостереження за розвитком дитини згідно з графіком. Також відповідно до графіка ОСОБА_2 отримує послуги у відділенні «Служба раннього втручання» для розвитку відповідного віку. З дівчинкою пройдено обстеження у лікаря - невролога, за результатами якого дитині встановлено діагноз: зниження нервово - рефлекторної збудливості внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, та було надано рекомендації, які на даний час виконуються. За весь час перебування ОСОБА_2 у відділенні «Термінове влаштування дітей» закладу мати ОСОБА_1 жодного разу не відвідала доньку, її здоров'ям та розвитком не цікавилась.
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У відповідності до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до п. 15 вказаної Постанови позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Законом України «Про охорону дитинства» визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Згідно ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Таким чином, з огляду на наведені вище норми, враховуючи загальні принципи побудови суспільства, охорони дитинства, максимального і повного забезпечення прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні, суд досліджує їх відповідність фактичним обставинам справи, що склалися і полягають у наступному.
Зокрема, судом встановлено, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, ніяким чином не піклуються про дитину, не проявляє заінтересованості в її долі, не цікавляться її станом здоров'я, не піклуються про фізичний і духовний розвиток, підготовкою до життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичним доглядом, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання доньки, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення.
Зазначені вище обставини, як кожна окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками.
Сукупність таких факторів, свідчить про небажання і ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що є неприпустимим з точки зору охорони дитинства і загальних засад побудови суспільства і моральності.
Таке ставлення матері до дитини є основним фактором при вирішенні питання про позбавлення її батьківських прав.
Згідно з ст. ст. 150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
У відповідності з ч. ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини та стягнення з неї аліментів на утримання дитини підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Частиною 3 статті 166 СК України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 2статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Донька відповідача ОСОБА_2 малолітня, свого постійного доходу не має, відповідач належної участі в утриманні та матеріальному забезпеченні дитини не приймає, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з відповідача на утримання дитини з дня подання позову, тобто з 25 червня 2021 року.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
П. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах сум платежів за один місяць.
У відповідності з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору (п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»), тому з відповідача на користь Держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165, ст. 180, абз. 1 ч. 3 ст. 181, ч. 2 ст. 182, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 191 СК України, ч. 6 ст. 141, п. 7 ч. 1 ст. 264, ст. 265, ч. 2 ст. 279, ч. 1 ст. 280, ст. 282, п. 1 ч. 1ст.430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» Дніпропетровської обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити у повному обсязі.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) відносно її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на користь особи (установи), яка буде виконувати обов'язок законного представника дитини, починаючи стягнення з 25 червня 2021 року і до досягнення ОСОБА_2 повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Держави суму судового збору в розмірі 1 816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.М. Бойко