Справа №167/859/21
Провадження №2/167/20/22
12.01.2022 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Сіліча І. І.,
з участю: секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Свій позов мотивує тим, що з 22 червня 2012 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 14 липня 2015 року шлюб між сторонами розірвано. Зазначає, що дочка проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач частково надає допомогу на утримання дочки, є здоровий, працює офіційно у Республіці Польща і його середньомісячний дохід складає більше 23000 грн., інших дітей на утриманні немає, а тому ураховуючи наведене та посилаючись на норми права, які містяться у ст. 180-182, 184 Сімейного кодексу України, просить суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовійсумі в розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.04.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 15 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, суду надала заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності. Проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Згідно відповіді Відділу «ЦНАП» Рожищенської міської ради № 726/06-31/02-21 від 11 жовтня 2021 року вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою. За таких обставин, судом було розміщено оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місце знаходження чи місце роботи якого не відоме, про дату, час та місце розгляду справи та на офіційному веб сайті «Судова влада». Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'явився в судове засідання, відзиву на позов не подав та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд доходить висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 22 червня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 14 липня 2015 року розірвано.
Під час шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Малолітня дитина ОСОБА_4 зареєстрована та проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 20 жовтня 2021 року відділом «Центр надання адміністративних послуг» Рожищенської міської ради.
З копії свідоцтва про зміну імені від 25 грудня 2013 року позивач змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_1 », про складено актовий запис №19 від 25.12.2013 року.
Як слідує зі змісту позовної заяви між сторонами не досягнуто згоди щодо участі відповідача в утриманні малолітньої дитини, у зв'язку з чим в останніх існує спір з даного приводу.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 141 СК Українибатьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 ст. 183 СК Українивизначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відтак, обрання способу стягнення аліментів є виключним правом позивача та не залежить від волі відповідача у такій категорії справ.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є здоровим, на обліку у лікарів не перебуває, інших осіб на утриманні немає, розмір його середньомісячного доходу суду не відомий.
Доказів іншого сторонами в ході розгляду справи надано не було.
Встановлено також, що позивач ОСОБА_1 працює вчителем в КЗЗСО «Рожищенський ліцей №2», загальна сума її доходу за період з 01.10.2020 року по 30.09.2021 року становить 148768,40 грн.
Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на диспансерному обліку в Рожищенській АЗПСМ з діагнозом - часті простудні захворювання, самостійних доходів не має.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище сторін і малолітньої дитини, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини та те, що батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дітей.
Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить - з 1 січня- 2395 грн., з 1 липня - 2510 грн., з 1 грудня - 2618 грн..
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд керуючись інтересами дитини, яка має право на необхідний та розумний обсяг матеріальних витрат на утримання, що буде забезпечувати її нормальний розвиток та враховуючи те, що обоє з батьків повинні приймати участь у вихованні та утриманні дитини, вважає необхідним стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом, не є надмірним і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.
В свою чергу, стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 фінансової можливості сплачувати аліменти на утримання дитини у заявленому позивачем розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З даною позовною заявою позивач ОСОБА_1 звернулася 02 листопада 2021 року, отже саме з зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 908 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 142, 247, 263-265, 268, 430 ЦПК України
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 листопада 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту рішення 12 січня 2022 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддя І. І. Сіліч