Справа № 991/92/22
Провадження № 1-кс/991/93/22
11 січня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 розглянув скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
10.01.2022 Вищим антикорупційним судом отримано вказану скаргу. Відповідно до її змісту Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 5201600000000119 від 27.04.2016 за фактом розтрати рефінансування Національного банку України шляхом надання ПАТ «Дельта Банк» коштів у заставу для Meinl Bank AG (Австрія) за зобов'язаннями компанії Silisten Trading Limited та подальшого їх перерахування іншим компаніям та приватним особам. Внаслідок цього незаконно виведено грошові кошти ПАТ «Дельта Банк» на користь інших осіб.
При цьому, ОСОБА_2 зазначає, що вона є вкладником цього банку, а у зв'язку із організацією наведеної злочинної схеми, ПАТ «Дельта Банк» був позбавлений можливості повернути заявниці грошові кошти, адже був визнаний банкрутом.
ОСОБА_2 вважає, що керівництво банку безпосередньо в особі його колишнього директора вивело та присвоїло належну їй грошову суму в розмірі 420 939, 04 грн.
Скаржниця вказує, що нею подано заяву до НАБУ за фактом вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 191, 364, 365 КК України. У заяві ОСОБА_2 просила визнати її потерпілою із вимогою подальшого об'єднання кримінального провадження стосовно неї із провадженням № 5201600000000119.
Разом з тим, 26.12.2021 ОСОБА_2 отримано лист від НАБУ, у якому зазначено про відсутність правових підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей за заявою ОСОБА_2 .
Зважаючи на це, скаржниця звернулася до слідчого судді зі скаргою у порядку ст. 303 КПК, у якій просить витребувати з НАБУ матеріали за її повідомленням про кримінальне правопорушення, зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР за її заявою за фактом ст.ст. 191, 364, 365 КК України та надати їй впродовж 24 годин з моменту їх внесення відомості з ЄРДР.
Дослідивши подану скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя робить висновок про необхідність її повернення з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Частина перша статті 304 КПК встановлює десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на таку бездіяльність слідчого.
Згідно з частиною другою вказаної статті скарга повертається, якщо, зокрема, скарга не підлягає розгляду в цьому суді (1) та/або вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку (2).
1. За результатами вивчення матеріалів скарги, слідчий суддя встановив, що вона не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Предметна підсудність цього суду визначається статтею 33-1 КПК. Вона встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження, зокрема, передбачені в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Примітка до ст. 45 КК України відносить до предметно підсудних цьому суду кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 364 КК України.
Разом з тим, для визнання провадження підсудним Вищому антикорупційному суду необхідним є й наявність однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК.
Втім, зі змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення не вбачається наявності хоча б однієї з цих умов.
Так, у пункті першому частини п'ятої статті 216 КПК визначені суб'єкти, щодо яких може здійснюватися кримінальне провадження. У заяві ж ОСОБА_2 не вказується про таких осіб.
Пункт другий частини п'ятої статті 216 КПК визначає, що для того щоб справа була підсудна Вищому антикорупційному суду розмір предмета або завданої ним шкоди повинен у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 364 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Водночас, скаржниця у своїй заяві про вчинення злочину таких відомостей не вказує. Зокрема, не зазначається про осіб, передбачених цим пунктом, а в частині розміру шкоди вказується сума 420 939, 04 грн (сума банківського вкладу заявниці), в той час як злочин вчинено у 2014-2015 роках, що є меншою від передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК.
Пункт третій частини п'ятої статті 216 КПК визначає обов'язковою умовою підсудності Вищому антикорупційному суду вчинення злочинів, передбачених ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України. Натомість матеріали провадження такої інформації не містять.
Підсумовуючи, у справі відсутні умови, визначені пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК. Тобто таке провадження не є підсудним Вищому антикорупційному суду і слідчий суддя не є уповноваженим здійснювати судовий контроль за бездіяльністю НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
2. Також ОСОБА_2 пропущено строк для оскарження бездіяльності детективів. Водночас, вона не порушує питання про його поновлення.
Предметом оскарження у даному випадку є бездіяльність певної службової особи НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_2 .
Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Тобто десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення. Варто наголосити, що КПК пов'язує строк оскарження бездіяльності слідчого саме з моментом початку такої бездіяльності, а не з повідомленням особи про результати розгляду заяви.
ОСОБА_2 не надає відомостей, коли нею було подано заяву про вчинення злочину до НАБУ. Разом з тим, листом від 09.12.2021, який, як вказує заявниця, нею отримано 26.12.2021, її повідомлено про відсутність у такій заяві об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ.
Навіть беручи до уваги вказану дату написання відповіді НАБУ - 09.12.2021, відомості про вказаний у заяві злочин службові особи НАБУ зобов'язані були внести до ЄРДР не пізніше 10.12.2021, а витяг із нього мав би бути наданий заявнику не пізніше 24 годин, тобто до 11.12.2021. Таким чином, строк на оскарження бездіяльності НАБУ розпочався з 11.12.2021. Відповідно, скарга мала бути подана не пізніше 20.12.2021.
Однак, до Вищого антикорупційного суду вказану скаргу направлено поштою лише 04.01.2022.
Стаття 116 КПК передбачає, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки, а вимоги ст. 117 КПК зобов'язують суд поновити за клопотанням заінтересованої особи процесуальний строк, пропущений із поважних причин.
В той же час, заявниця у своїй скарзі питання щодо поновлення строку на оскарження бездіяльності не ставить, а навпаки зазначає, що строк не пропущено, оскільки лист від НАБУ отримано саме 26.12.2021.
Отже, оскільки скарга до слідчого судді подана після закінчення строку на оскарження, визначеного у ч. 1 ст. 304 КПК, при цьому клопотання про поновлення вказаного строку особою, яка подала скаргу, не заявлено, а слідчий суддя позбавлений можливості за власною ініціативою вирішувати питання щодо поважності причин пропущення строку та його поновлення, за вказаних обставин матеріали скарги підлягають поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
-скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути особі, яка її подала;
-копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання такої скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1