Справа № 991/91/22
Провадження 1-кс/991/92/22
11 січня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
10 січня 2022 року слідчому судді надійшла вказана вище скарга ОСОБА_3 , яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 10.01.2022 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги.
У своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що 03.12.2021 засобами поштового зв'язку на адресу Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП) ним було скеровано заяву про вчинення групою осіб корупційного злочину.
31 грудня 2021 року скаржник отримав лист від Офісу Генерального прокурора про передачу його заяви до Національного антикорупційного бюро України і цього ж дня отримав лист від Національного антикорупційного бюро, в якому повідомлялось про відмову у відкритті провадження за його заявою.
Вказане, на переконання скаржника, свідчить про порушення уповноваженими особами НАБУ вимог ст. 214 КПК України, а тому просить суд зобов'язати їх внести до ЄРДР відомості за його заявою від 03.12.2021 про кримінальне корупційне правопорушення, передбачене ст. 366 КК України, вчинене представниками ТОВ «ФК «Факторінгс» та про кримінальні корупційні правопорушення, передбачені статтями 364, 366 та 375 КК України, вчинені суддею Запорізького апеляційного суду ОСОБА_4 та провести досудове розслідування у формі досудового слідства.
Додатково скаржник зазначає, що в період з 19 по 31 грудня 2021 року він був відсутній за місцем проживання, у зв'язку з проходженням лікування в іншому місті, а тому, у разі констатації пропуску ним строку на оскарження, просить його поновити.
2.Позиція учасників судового засідання
У судове засідання заявник не з'явився, однак до його початку надіслав заяву, у якій просив розглянути подану ним скаргу за його відсутності. Також додатково до своєї скарги, заявник надіслав документи, що підтверджують факт направлення заяви до Офісу Генерального прокурора.
Представник НАБУ в судове засідання не з'явився, однак до його початку надіслав письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначив, що вказану заяву ОСОБА_3 . НАБУ отримало листом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 16.12.2021 №16/1/2-573вих-21. Представник НАБУ вказав, що у зазначеній заяві не наведено достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення суддею кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів Національного бюро.
Також у поясненнях вказано, що заявник фактично намагається оскаржити дії судді поза передбаченим процесуальним законом порядком, однак НАБУ не є органом правосуддя та не наділене повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини судової справи та перевіряти законність і обґрунтованість прийнятих судом рішень.
На обгрунтування своєї позиції, представник НАБУ посилається на постанову Верховного суду від 15.04.2008 (справа №21-319во07), в якій, зокрема вказано, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Представник НАБУ наводить ще акти та рішення, в яких містяться висновки, що звернення із заявою на рішення чи дії судді є неприпустимим, оскільки це є втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суддю.
Так, представник НАБУ вказує, що заява не містить обставин, які б вказували на вчинення особою дій, з використанням службового становища з метою отримання неправомірної вигоди, а тому відсутні умови для здійснення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 364 КК України. Так само у заяві не зазначено фактів, які б свідчили про наявність завданої заявнику істотної шкоди, хоча це є обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
Також представник НАБУ зазначив, що розгляд інших питань, які порушені у заяві не віднесені до компетенції НАБУ, а тому вказану заяву скеровано до Національної поліції України для розгляду відповідно до компетенції.
Враховуючи вказані обставини, представник НАБУ вказує, що відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР, а тому бездіяльність з боку службових осіб НАБУ відсутня.
Про вказані обставини заявника було повідомлено листом від 22.12.2021 № 111-192/39527 та надано відповідні роз'яснення.
Враховуючи вказане, представник НАБУ у своїх поясненнях просить відмовити у задоволені поданої скарги та розглянути її за його відсутності.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України та враховуючи подані заяви, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності вказаних осіб.
У зв'язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду цієї скарги слідчим суддею фіксація за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні серед іншого можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання ними заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Порядок звернення із такими скаргами та їх розгляду слідчим суддею врегульовано ст. 304-307 КПК України.
Щодо предметної підсудності
Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС), - слідчим суддею ВАКС.
Питання предметної підсудності ВАКС врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України, яка передбачає перелік кримінальних правопорушень та умови, за яких вони віднесені до предметної підсудності ВАКС. До вказаного переліку не належать, зокрема, кримінальні правопорушення, передбачені ст. 366 КК України та ст. 375 КК України. Більше того, розгляд скарг щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 375 КК України, взагалі не відноситься до предметної підсудності будь-якого суду на території України, оскільки кримінальна відповідальність за його вчинення скасована внаслідок визнання вказаної статті неконституційною на підставі Рішення КСУ №7-р/2020 від 11.06.2020.
У зв'язку з цим, слідчий суддя не розглядатиме доводи скарги, які стосуються невнесення відомостей про кримінальні правопорушення, що не відносяться до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому обмежується розглядом вказаної скарги лише у частині невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, яке, за доводами заявника, вчинене суддею Запорізького апеляційного суду ОСОБА_4 .
Щодо строку на оскарження
Частиною 1 статті 304 КПК встановлено, що вказані скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Із аналізу цієї норми слідує, що строк на звернення до суду із відповідною скаргою обчислюється саме з дати допущення бездіяльності, а не з часу коли особа довідалася про неї.
При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Так, ч.1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З матеріалів доданих до скарги, слідчим суддею встановлено, що заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення була відправлена до Офісу Генерального прокурора 03.12.2021 і відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за трек-номером № 6900616847255, отримана адресатом 06.12.2021. З огляду на дату отримання Офісом Генерального прокурора вказаної заяви, у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України, відомості за нею мали б бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин після її отримання, тобто не пізніше 07.12.2021. З огляду на вказане, скарга на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, мала б бути подана протягом десяти днів від вказаної дати, тобто не пізніше 17.12.2021. Натомість, заявником скаргу надіслано на адресу суду лише 04.01.2022.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що заявником пропущено строк на звернення зі скаргою на відповідну бездіяльність.
Водночас, заявник у своїй скарзі просить суд поновити строк на оскарження, посилаючись на те, що про відмову внести відомості до ЄРДР за його заявою він дізнався з листа НАБУ, який отримано ним лише 31.12.2021, оскільки в період з 19.12.2021 по 31.12.2021 він перебував на лікуванні у іншому місті, на підтвердження чого надає копії відповідної путівки і квитка на потяг.
За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України, поновленню підлягає лише строк, який був пропущений із поважних причин.
При цьому, КПК України не передбачає чіткий перелік обставин, що належать до поважних причин пропуску процесуального строку і можуть бути підставою для його поновлення.
Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК (частина 3 статті 37, стаття 138, пункт 1 частини 1 статті 232, пункт 1 частини 1 статті 336), під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: (1) об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; (2) виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК для вчинення процесуальної дії; (3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК строк; (4) підтверджуються належними доказами. Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 у справі № 523/11081/17).
Таким чином, слідчий суддя має встановити, чи існують поважні причини пропуску заявником процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України, які б могли бути підставою для його поновлення.
Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, слідчий суддя приходить до висновку, що причини, через які заявником пропущено строк на оскарження є неповажними, оскільки заявник невірно обраховує початок строку на подання відповідної скарги і посилається на обставини, які виникли та існували вже після спливу процесуального строку на оскарження.
Так, за змістом скарги, заявник пов'язує початок строку на оскарження з моментом отримання ним відповіді від НАБУ про відмову у внесенні до ЄРДР відомостей за його заявою і вказує, що таку відповідь він отримав із запізненням через перебування на лікуванні. Водночас, такий обрахунок є помилковим, оскільки як було зазначено вище, ч. 1 ст. 304 КПК України не пов'язує початок обчислення строку на подання відповідної скарги з моментом отримання повідомлення про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР чи моментом, коли скаржник дізнався чи міг дізнатись про допущення бездіяльності. Початок перебігу строку оскарження бездіяльності КПК України пов'язує з об'єктивними чинниками та починає обчислюватись із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення відповідної дії. Вказане узгоджується також із позицією ВССУ, який у п. 1.1 листа від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 зазначив: «Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.».
Отже десятиденний строк на оскарження бездіяльності щодо невнесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_3 розпочався не з дня наступного за днем отримання заявником відповіді НАБУ про відмову у такому внесенні, а з дня наступного за днем закінчення перебігу 24-годинного строку на внесення відомостей до ЄРДР за його заявою, тобто з 08.12.2021. Відповідно, вказаний десятиденний строк закінчився 17.12.2021. Зі скаргою ж до суду заявник звернувся лише 04.01.2021.
З огляду на вказане, слідчий суддя відхиляє доводи заявника про підстави для поновлення строку на оскарження, у зв'язку з перебуванням на лікуванні, оскільки такі обставини розпочались з 19.12.2021, тобто вже після закінчення строку на оскарження відповідної бездіяльності, а тому вони не можуть слугувати поважними причинами його пропуску.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що скаргу подано з пропуском десятиденного строку на її подання, а заявник не навів будь-яких відомостей щодо існування протягом вказаних десяти днів (з 08.12.2021 по 17.12.2021) об'єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне подання ним скарги, з огляду на що слідчий суддя констатує відсутність підстав для поновлення процесуального строку.
За змістом ч. 2 ст. 304 КПК України, такі обставини мають наслідком повернення скарги.
Водночас, рішення про повернення скарги може бути ухвалене лише на стадії відкриття провадження за нею, а у тих випадках, коли обставини, передбачені ч. 2 ст. 304 КПК України, були встановлені слідчим суддею вже після відкриття провадження за скаргою, таке провадження підлягає закриттю.
Керуючись статтями 115, 117, 214, 303, 304, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
1.У задоволенні заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження бездіяльності уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України - відмовити.
2.Провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - закрити.
3.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії. Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1