Постанова від 11.01.2022 по справі 724/2263/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2022 року м. Чернівці

справа № 724/2263/21

провадження №22-ц/822/71/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Височанської Н. К.

суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М.

секретар Собчук І.Ю.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням Хотинського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Єфтеньєва О.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст подання державного виконавця

У березні 2021 року Хотинський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 .

Подання обґрунтоване тим, що у Хотинському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на виконанні перебуває виконавче провадження №67269108 з примусового виконання виконавчого листа № 724/569/20 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у розмірі 677 406 доларів США.

25 жовтня 2021 року виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржник зобов'язався подати декларацію про доходи та майно і попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови виконавець направив сторонам виконавчого провадження.

Того ж дня на адресу боржника направлено виклик державного виконавця, яким зобов'язано ОСОБА_3 з'явитися до відділу ДВС з метою надання підтверджуючих документів про сплату боргу.

29 жовтня 2021 року на виклик державного виконавця Молдован В.І. з'явився, про що державним виконавцем складено відповідний акт. Водночас боржник повідомив державного виконавця, що сплатити одразу всю суму боргу не має можливості. Державним виконавцем було попереджено боржника про відповідальність за невиконання рішення суду та про подальші дії щодо його виконання.

У цей же день державним виконавцем було вручено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано рухоме та нерухоме майно, на яке постановою державного виконавця накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження.

Крім того боржник одержує доходи, здійснюючи підприємницьку діяльність, однак кошти по рішенню суду не сплачує.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 02 листопада 2021 року ОСОБА_3 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , виданий 24 липня 2013 року органом видачі 7301 та паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 10 січня 2018 року органом видачі 7324.

Враховуючи вище викладене, а також те, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання та не вживає заходів щодо його виконання за рахунок належного йому майна і доходів, а тому просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2021 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання ним зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 724/569/20 про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 30 серпня 2019 року в сумі 677 406 доларів США.

Ухвала суду мотивована тим, що у боржника ОСОБА_3 наявні закордоні паспорти для виїзду за межі України та останній, будучи обізнаним про наявність невиконаного ним грошового зобов'язання та відкритого виконавчого провадження, не вживає заходів з метою погашення заборгованості та виконання судового рішення.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників

На дану ухвалу суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання відділу ДВС про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що державний виконавець не надав будь-яких доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, так як все його майно знаходиться під арештом і можливість виконати рішення суду шляхом внесення суми від самостійного продажу свого майна, він немає.

Також вважає, що сам факт невиконання боржником самостійно зобов'язання, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити ОСОБА_3 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2021 року залишити без змін. Вважає ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2021 року законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Обставини справи

Судом встановлено, що у Хотинському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на виконанні перебуває виконавче провадження №67269108 з примусового виконання виконавчого листа № 724/569/20 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у розмірі 677 406 доларів США (а.с.18).

25 жовтня 2021 року виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно і попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови виконавець направив сторонам виконавчого провадження (а.с.16).

Того ж дня на адресу боржника направлено виклик державного виконавця, яким зобов'язано ОСОБА_3 з'явитися до відділу ДВС з метою надання підтверджуючих документів про сплату боргу (а.с.13).

29 жовтня 2021 року на виклик державного виконавця Молдован В.І. з'явився до відділу ДВС, про що державним виконавцем складено відповідний акт. Водночас боржник повідомив державного виконавця, що сплатити одразу всю суму боргу не має можливості. Державним виконавцем було попереджено боржника про відповідальність за невиконання рішення суду та про подальші дії щодо його виконання. Державним виконавцем було вручено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. (а.с.12,15).

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано рухоме та нерухоме майно, на яке постановою державного виконавця накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження.

Крім того боржник одержує доходи, здійснюючи підприємницьку діяльність, однак кошти на виконання рішення суду не сплачує.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 02 листопада 2021 року ОСОБА_3 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 , виданий 24 липня 2013 року органом видачі 7301 та паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 10 січня 2018 року органом видачі 7324 (а.с.8).

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права

В силу ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У справі «Soering vs UK» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства.

Тобто, на державі лежить безпосередній обов'язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Окрім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд.

У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.19 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частиною 5 ст.19 вказаного Закону визначено обов'язки боржника, а саме: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Частинами 1-4 ст.441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Отже, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» та ст.441 ЦПК України.

Враховуючи наведені норми, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Так, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо.

Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Отже, поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини, непереборної сили, події тощо.

Відповідно до ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем було здійснено ряд необхідних виконавчих дій у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», які виявилися безрезультатними.

Постанову про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем вручено боржнику - 29 жовтня 2021 року (а.с.15).

Отже, ОСОБА_3 є повідомленим про відкриття виконавчого провадження.

Апеляційним судом встановлено, що з дати набрання законної сили рішення суду боржником не виконано, жодних дій щодо виконання рішення суду вчинено не було, крім того, відсутні об'єктивні докази причин такого невиконання.

Водночас судом встановлено, що боржник одержує доходи, здійснюючи підприємницьку діяльність, однак кошти на виконання рішення суду не сплачує.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що наявність змоги вільного та систематичного перетину кордону потребує коштів, а відмова у обмеженні таких прав порушує права стягувача на справедливе очікування виконання встановленого судовим рішенням зобов'язання, отже факт ухилення боржника від виконання зобов'язань підтверджується матеріалами подання державного виконавця та поведінкою самого боржника.

Разом з цим, боржником не наведено жодних доводів з приводу того, яким чином накладене судом обмеження у праві виїзду за межі України порушує його права, в тому числі на своєчасне виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку задовольнивши подання відділу ДВС та обмеживши боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань за рішенням суду.

При цьому, колегія суддів ураховує, що Конституцією України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ст.33 Конституції України).

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Аналізуючи наведене, колегія суддів не вбачає порушень прав боржника у зв'язку із вжиттям заходів щодо його тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

На думку колегії суддів, вжиті заходи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника сприятимуть гарантуванню повернення наявного у нього боргу і є виправданими та пропорційними меті його застосування.

Застосування такого обмеження відповідатиме положенням рішення Європейського суду з прав людини «Горячев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26 листопада 2009 року), оскільки ґрунтується на законі, переслідує одну із легітимних цілей, передбачених ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, мету захисту прав і інтересів кредиторів та знаходиться в справедливому балансі між правами боржника та публічним інтересом.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини у справі, висновки суду відповідають ним та наданим відділом ДВС доказам, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2021 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 11 січня 2022 року.

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: А.І. Владичан

І.М. Литвинюк

Попередній документ
102500089
Наступний документ
102500091
Інформація про рішення:
№ рішення: 102500090
№ справи: 724/2263/21
Дата рішення: 11.01.2022
Дата публікації: 13.01.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чернівецький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (07.02.2022)
Дата надходження: 31.01.2022
Предмет позову: про перегляд рішення у цивільній справі у зв'язку з нововиявленими обставинами
Розклад засідань:
11.01.2022 10:30 Чернівецький апеляційний суд