11 січня 2022 року м. Чернівці Справа № 726/1821/21
Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Лисака І.Н., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Чернівецької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, -
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2021 року позовні вимоги позивача задавлено частково.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач Державна казначейська служба України оскаржила його в апеляційному порядку.
31 грудня 2021 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України ухвалою Чернівецького апеляційного суду було залишено без руху з підстав не сплати судового збору та надано строк для усунення недоліків.
10 січня 2022 року на адресу Чернівецького апеляційного суду надійшли клопотання від Юридичного департаменту Державної казначейської служби України та Державної казначейської служби України про відстрочення сплати судового збору.
У клопотанні Юридичний департамент Державної казначейської служби України просить відстрочити Казначейству сплату судового збору по вказаній справі з підстав відсутності коштів для вказаної цілі, оскільки залишок асигнувань станом на 06.01.2022 року на рахунку становить 0,00 грн.
Державна казначейська служба в своєму клопотанні просить винести ухвалу, якою відстрочити сплату судового збору до 25 січня 2022 року. В обґрунтування клопотання вказує на те, що на день подачі клопотання залишок асигнувань станом на 10.01.2022 року на рахунку становить 0,00 грн, кошторис не затверджено, у зв'язку з чим відсутні відкриті асигнування для сплати судового збору.
Вирішуючи питання щодо заявлених клопотань суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ст.129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Провадження №22-ц/822/115/22
Кодексом.
В силу ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі
Відповідно до положень ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу зазначених норм вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Обставини, зазначені у клопотаннях, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю відсутність коштів у заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Констатація заявником відсутності коштів без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Положення статей ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майнове становище особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового становища за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у таких клопотаннях мають бути аргументовані.
За таких обставин, у задоволенні клопотань Юридичного департаменту Державної казначейської служби України та Державної казначейської служби України про відстрочення сплати судового збору слід відмовити з причин не доведення наявності перешкод для сплати визначеного розміру судового збору.
На підставі ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений з ініціативи суду.
У контексті наведеного суд апеляційної інстанції вважає можливим продовжити строк на виконання вимог ухвали від 31 грудня 2021 року, який не може перевищувати п'яти днів із дня вручення копії цієї ували.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357, ЦПК України, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотань Юридичного департаменту Державної казначейської служби України та Державної казначейської служби України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Продовжити Державній казначейській службі України строк на виконання вимог ухвали судді Чернівецького апеляційного суду від 31 грудня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, про що повідомити заявника та надати апелянту строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня вручення копії цієї ували.
Роз'яснити, що в разі невиконання зазначених вимог апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Лисак І.Н.