Номер провадження 22-ц/821/348/22 Справа № 704/1105/21
11 січня 2022 р. м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі судді Бондаренка С.І. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді незаконного звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2021 року не може бути прийнята до провадження апеляційної інстанції і підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а також не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року складає 2270 гривень.
Отже, за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду апелянту необхідно сплатити судовий збір в розмірі 454 гривні.
В апеляційній скарзі зазначено про те, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до вказаної норми від сплати судового збору в усіх інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте, згідно з правовою позицією, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже заявник звільнений від сплати судового збору лише в частині вимог щодо поновлення на роботі.
До такого висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 23 листопада 2020 року (справа № 488/4536/19).
Окрім цього, за подання до суду апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до такої скарги особою, яка не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору або стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, судовий збір сплачується у розмірі, передбаченому підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Такі висновки викладені й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 (провадження № 12-66гс18), у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі №752/7347/16-ц (провадження № 61-10168сво18).
Таким чином, правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга направлена до Черкаського апеляційного суду поштовим відправленням 30 грудня 2021 року, тобто з пропуском строку на оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що копію оскаржуваної ухвали отримано нею 22 грудня 2021 року. Наведене підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 11).
Разом з тим, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду апелянтом не подано.
Відповідно до ч.3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
На підставі викладеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2021 року слід залишити без руху та надати апелянту строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 354, 357 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді незаконного звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У випадку не усунення недоліків апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Бондаренко