11 січня 2022 року
м. Черкаси
справа № 712/6108/19 провадження № 22-ц/821/135/22 категорія на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.,
суддів: Єльцова В.О., Василенко Л.І.
секретаря: Литвин-Висколович Ж.В.
учасники справи:
позивач: Акціонерного товариства «Таскомбанк»;
відповідач: ОСОБА_1
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Пономаренка Олександра Володимировича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року АТ «Таскомбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 31-08.1 від 26 червня 2008 року.
Позовна заява мотивована тим, що 03.11.2015 року між ПАТ «ВТБ-Банк» (правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «Таскомбанк») та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № 31-08.01 від 26.06.2008 року, відповідно до якого було змінено суму кредитування, валюту кредитування та процентну ставку по кредиту в тому числі.
Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.
Так, станом на 27.03.2019 року заборгованість за кредитним договором № 31-08.01 від 26.06.2008 року, становить 656069,07 грн., а саме:
заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 575594,62 грн.;
заборгованість по відсотках (в т.ч. прострочені) - 40226,05 грн.;
пеня на суму простроченої заборгованості за період з 27.03.2018 року по 27.03.2019 року - 40248,40 грн.
Просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» кредитну заборгованість за кредитним договором № 31-08.01 від 26.06.2008 року в розмірі 656069,68 грн. та судові витрати.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2021 року провадження у справі за позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.
Повернуто АТ «Таскомбанк» сплачені кошти судового збору в сумі 9841,03 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір між боржником ОСОБА_1 та стягувачем за кредитним договором № 31-08.01. від 26.06.2008 року вже розглянутий по суті та наявне судове рішення від 14.12.2015 року, яке набрало законної сили.
А тому подання позовної заяви АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.06.2008 року є повторним зверненням між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У листопаді 2021 року представник АТ «Таскомбанк» адвокат Пономаренка О.В. подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2021 року скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції формально, упереджено та односторонньо підійшов до аналізу обставин справи, невірно та не в повному обсязі дослідив матеріали справи та наявні докази щодо виникнення правовідносин між сторонами даного спору, вчинених сторонами дій на виконання зобов'язань за договором та поточного стану цих зобов'язань.
Зазначає, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у даній справі № 712/6108/19 є таким, що не підлягає задоволенню, адже посилання останнім на ту обставину, що 14 грудня 2015 року Соснівським районним судом м. Черкаси ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 712/9712/15-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» (попереднього кредитора) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позов вирішено задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 587999,30 грн. заборгованості за кредитним договором та 3654,00 грн. витрати по сплаті, а всього 591653,30 грн. ніяким чином не спростовують того факту, що зазначене рішення відповідачем не виконано в жодній із частин, обов'язок зі сплати заборгованості, передбачений як умовами договору, ухваленим рішенням, так і нормами чинного законодавства (зокрема тими, що регулюють питання виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а також відповідальності за невиконання такого рішення) відповідачем не було спростовано, а навпаки - факт нездійснення позичальником сплати коштів за договором було прямо підтверджено в судовому засіданні представником відповідача.
У зв'язку з вищенаведеним, АТ «Таскомбанк» звернувся до суду з вимогою про заміну сторони у правовідносинах між первісним кредитором та ОСОБА_1 та просив замінити ПАТ «ВАТ Банк» його правонаступником - АТ «Таскомбанк» у справі щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 31-08.01 від 26.06.2008 року, яку (вимогу) судом було задоволено.
Водночас ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.12.2020 року в задоволенні заяви АТ «Таскомбанк» про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку на його пред'явлення, Позивач таким чином, залишається повністю позбавленим можливості реалізувати своє право та пред'явити вказане заочне рішення від 14.12.2015 року (на яке посилається відповідач) до виконання.
Зазначене створює, як загальні правові, так і відповідні процесуальні обставини, які після задоволення даного позову АТ «Таскомбанк» тим не менш повністю виключають ризик подвійного стягнення боргу з відповідача, враховуючи невиконання останнім попереднього - зазначеного заочного рішення від 14.12.2015 року та відсутності відповідних правових інструментів спонукання до його виконання.
Крім того, зміст заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.12.2015 року у справі № 712/9712/15 та позовні вимоги АТ «Таскомбанк», заявлені в даній справі № 712/6108/19 не є тотожними.
Позовні вимоги АТ «Таскомбанк» заявлені в даній справі № 712/6108/19 мають відмінну структуру, інший загальний розмір, зумовлений іншим періодом нарахування сум до стягнення та датами, спираються на відмінні докази та інший розрахунок.
Звертає увагу, що АТ «Таскомбанк» під час ухвалення спірного рішення не був стороною спору і не мав можливості прямо чи опосередковано впливати на хід процесу та обслуговування відповідачем кредитного зобов'язання.
Вищезазначене виключає застосування норм п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, що було здійснено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_1 - адвоката Осадчого В.А., зазначено, що апеляційна скарга АТ «Таскомбанк» є необґрунтованою, невмотивованою та такою, що не підлягає до задоволення.
Вказує, що апеляційна скарга не містить чіткої та обґрунтованої позиції, а саме, в скарзі не містяться доводи щодо відмінності предметів позову поданого ПАТ «ВТБ Банк» (справа № 712/9712/15) та позову поданого АТ «Таскомбанк» (справа № 712/6108/19). Також апелянт не наводить обґрунтування того, що вимоги позивача мають відмінну структуру та інший загальний розмір сум до стягнення ніж при подачі позовної заяви первісним кредитором ПАТ «ВТБ Банк».
Отже, спір між боржником ОСОБА_1 та стягувачем за кредитним договором № 31-08.01 від 26.06.2008 року вже розглянути по суті та наявне судове рішення від 14.12.2015 року, яке набрало законної сили. За таких обставин подання позову АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 31-08.01 від 26.06.2008 року є повторним зверненням між тим самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому провадження у справі в силу п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України підлягають закриттю, а ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2021 року є законною та обґрунтованою.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаській апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати дійшла висновку, що апеляційна скарга представника АТ «Таскомбанк» - адвоката Пономаренка О.В. підлягає до задоволення, з слідуючих підстав.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Підстави для закриття провадження у справі є вичерпними та визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
При цьому не вважаються тотожними спори, які співпадають за предметом і підставою, але пред'явлені із зміненим суб'єктивним складом. Також не вважаються тотожними спори між тими самими сторонами, якщо змінилися предмет або підстава позову. Питання тотожності вирішується не лише за загальними ознаками предмета позову, але й за його конкретним змістом.
Таким чином суд закриває провадження у справі в тому разі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий спір і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Однак, закриваючи провадження по справі з підстав, передбачених вказаною нормою процесуального права, суд без врахування наведених положень помилково прийшов до висновку про наявність рішення в іншій справі, що набрало законної сили, з тотожними одночасно в обох справах підставами, сторонами і предметом позову.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що: «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що: «необхідність застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
Суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, АТ «Таскобанк» зазначив, що підставою позову є заборгованість за кредитним договором № 31-08.01 від 26.06.2008 року за період з 27.03.2017 року по 27.03.2019 року.
Досліджуючи та аналізуючи текст заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2015 року у справи № 712/9712/15-ц, колегія суддів приходить до переконання, що в даній справі звертаючись з позовом ПАТ «ВТБ Банк» (правонаступником якого є АТ «Таскомбанк») у грудні 2015 року зазначав, що підставою позову є заборгованість за кредитним договором № 31-08.01 від 26.06.2008 року станом 20 березня 2015 року.
В даному випадку постановлене раніше судове рішення у справі № 712/9712/15-ц не є підставою, в розумінні ч. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, для закриття провадження в даній справі, оскільки період заборгованості та її розмір у двох справах різні, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.
За таких обставин не можна стверджувати про тотожність підстав позовів, а тому висновок суду про закриття провадження у справі є передчасним.
Доводи апеляційної скарги про те, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що підстави позовів не є тотожними, колегія суддів вважає прийнятними, оскільки в обох справах різні підстави позову, що не вказує на тотожність позовів.
Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, то відповідно до ст. 379 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Пономаренка Олександра Володимировича задовольнити.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст виготовлено 11 січня 2022 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді В.О. Єльцов
Л.І. Василенко