Справа № 953/24171/21 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11/818/3787/21 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: Продовження строку тримання під вартою
30 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , без участі інших учасників, належним чином повідомлених про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 24.12.2021 року,-
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою, продовжено дію запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою до 28.02.2022 року, включно, із визначенням застави в розмірі 227000 грн.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції обґрунтував його тим, що ризикам, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, яким неможливо запобігти іншим більш м'яким запобіжним заходом.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та обрати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особисте зобов'язання.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції було продовжено строк тримання під вартою до 28.02.2022 року, тобто на 67 календарних днів.
Також вказує на те, що чинним законодавством не передбачена можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час підготовчого судового засідання. Вважає, що судом першої інстанції під час розгляду клопотання прокурора не було забезпечено право мати достатній час і можливість, необхідні для підготовки захисту, оскільки копію такого клопотання було отримано перед судовим засіданням.
Позиція учасників апеляційного провадження.
Обвинувачена та її захисник підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її вимоги в повному обсязі.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, позицію обвинуваченої та її захисника, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо продовження існування ризиків передбачених п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4, ст.190, ч.3 ст.28 ч.1 ст.361, ч.3 ст.28 ч.2 ст.361 КК України, один з яких є особливо тяжким злочином за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою, встановив, що з часу обрання запобіжного заходу не змінилися підстави для такого запобіжного заходу.
Такі висновки суду не є безпідставними з огляду на зміст обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_7 , згідно якого вбачається, що вона разом з іншими учасниками організованої групи шляхом обману та зловживання довірою, з використанням електронно-обчислювальної техніки під видом заміни адресної доставки на доставку кур'єром, отримували персональну інформацію потерпілих, як клієнтів ТОВ «Нова Пошта» та в подальшому здійснили несанкціоноване втручання в роботу особистого кабінету у додатку «Нова Пошта», вносили зміни до інформації, що в них зберігалася, відміняли після оплату за надіслані товари по території України, прикріпивши в облікових записах як обов'язкові для перерахування коштів за доставку товарів номери підконтрольних банківських карт зареєстрованих в різноманітних банківських установах України.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Враховуючи фактичні обставини злочиныв, які інкримінується обвинуваченій ОСОБА_7 , проти власності та у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, діючі в організованій групі, що є злочинами небезпечними для суспільства, на думку колегії суддів свідчить про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства та потерпілих.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачена може переховуватись від правоохоронних органів та суду, впливати на свідків та потерпілих, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
За таких обставин колегія суддів, вважає, що існування ризиків, передбачених п. 1,3, ч.1 ст.177 КПК України об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні.
Що стосується доводів захисника про порушення судом першої інстанції вимог КПК України, а саме продовжено строк тримання під вартою у підготовчому судовому засіданні, то вони позбавлені підґрунтя.
Згідно матеріалів провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.1 ст.361, ч.3 ст.28 ч.2 ст.361 КК України надійшов до Київського районного суду м.Харкова 17.12.2021 року і у підготовчому судовому засіданні 24.12.2021 року прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Частиною 4 ст.199 КПК України, яка міститься у розділі ІІ КПК України, визначено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як убачається із матеріалів провадження, ухвала слідчого судді Київського районного суду м.Харкова про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 припиняла свою дію 30.12.2021 року, клопотання прокурором було подано у підготовчому судовому засіданні 24.12.2021 року та розглянуто з постановленням відповідної ухвали суду від 24.12.2021 року.
Враховуючи викладене, а також враховуючи, що судове провадження по цій справі не було розпочато, а прокурором було заявлено відповідне клопотання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість розгляду клопотання прокурора, яке розглянув за правилами, передбаченими розділом ІІ Кримінального процесуального Кодексу України, у зв'язку з чим, доводи сторони захисту в цій частині колегія суддів до уваги не бере.
Посилання захисника на те, що судом першої інстанції під час розгляду клопотання прокурора не було забезпечено право мати достатній час і можливість, необхідні для підготовки захисту, оскільки копію такого клопотання було отримано перед судовим засіданням, як на одну з підстав для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів до уваги не бере, оскільки згідно ухвали від 24.12.2021 року захисник і обвинувачена заперечували проти продовження запобіжного заходу, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту , пояснили, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні та просили врахувати особу обвинуваченої ОСОБА_7 , яка раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, яких самостійно виховує. Тобто стороні захисту було надано можливість відстоювати свою позицію.
Разом з тим колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції неправильно визначено строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_7 .
Частиною 4 ст.196 КПК України визначено, що суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ухвали від 24.12.2021 року судом першої інстанції продовжено строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 до 28.02.2022 року, включно, тобто на 67 календарних днів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 24.12.2021 року в частині визначення строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_7 , а саме продовжити їй строк тримання під вартою до 20.02.2022 року.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що інших порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду змінити лише в частині визначення розміру застави з наведених вище підстав.
Керуючись ч.2 ст.376, ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 24.12.2021 року про задоволення клопотання прокурора та про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 28.02.2022 року, включно, щодо обвинуваченої ОСОБА_7 , - змінити в частині визначення строку тримання під вартою.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої, - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком до 20 лютого 2022 року.
В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _____________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3