Справа № 634/512/20 Головуючий суддя І інстанції Єрьоміна О. В.
Провадження № 22-ц/818/4676/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: що виникають з договорів оренди
22 грудня 2021 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Волошиної А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 28 квітня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа державний реєстратор прав на нерухоме майно сектору державної реєстрації Кегичівської РДА Харківської області Степаненка Дмитра Івановича про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки,
У квітні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,4906 га, кадастровий номер 6324884500:05:000:0366, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, згідно свідоцтва на право приватної власності на землю серія САМ № 090415, індексний номер 38677546 від 08.06.2015 року, виданого Реєстраційною службою Сахновщинського районного управління юстиції у Харківській області, і яке видане на заміну Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 628545 від 10.10.2015 року.
Вказує, що 21.11.2008 року позивач надав відповідачу довіреність, але під час укладання якої ОСОБА_3 не міг у повній мірі усвідомлювати наслідки своїх дій, на використання земельної ділянки, яка належить позивачу, на власний розсуд відповідача, строком на 3 роки, копію якої позивачу надано не було.
При цьому позивач зазначає, що цією довіреністю не надавав право відповідачу здавати в оренду безпосередньо собі особисто вищевказану ділянку, що також прямо заборонено цивільним законодавством України.
Крім того, позивач вказує, що 27.01.2009 року між ним та повіреним - ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № б/н строком на 10 років, який зареєстрований у відділі державної реєстрації Сахновщинського району Харківської області, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 03.09.2009 року за № 040970200011. Однак, вказаний договір, акт прийому-передачі земельної ділянки та акт визначення меж в натурі підписано не позивачем і не відповідачем (згідно довіреності), а третьою особо, що являється грубим порушенням.
28.04.2015 року відповідач, використовуючи довіреність від 21.11.2008 року, уклав сам із собою і в своїх інтересах додаткову угоду до договору оренди № б/н 27.01.2009 року, якою внесено зміни щодо строку дії спірного договору - 43 роки.
14.06.2017 року ОСОБА_1 всупереч волі та інтересам позивача уклав сам із собою угоду про розірвання вищевказаного договору оренди землі, державну реєстрації якої було проведено державний реєстратор прав на нерухоме майно сектору державної реєстрації Кегичівської РДА Харківської області Степаненком Д.І. від 15.06.2017 року за індексним № 35705853.
15.06.2017 року ОСОБА_1 , використовуючи довіреність від 21.11.2008 року, діючи всупереч інтересам позивача, без відома останнього, уклав від імені ОСОБА_3 новий договір оренди землі із своїм сином ОСОБА_2 , про що державним реєстратором прав на нерухоме майно сектору державної реєстрації Кегичівської РДА Харківської області Степаненком Д.І. було прийнято рішення про державну реєстрацію договору від 16.06.2017 року за індексним № 35706284.
На підставі вищевикладеного позивач неодноразово звертався із письмовими повідомленнями (заявами) до відповідачів про несхвалення дій повіреного та вимагав негайно повернути належну йому земельну ділянку.
Крім того, позивач зазначив інші підстави недійсності договору оренди № б/н від 15.06.2017 року, а саме: спірний договір укладено на підставі втраченого і недійсного правовстановлюючого документа на землю; в оспорюваному договорі не міститься підпису ОСОБА_3 , а в реквізитах ОСОБА_1 , як представника ОСОБА_3 , міститься дві дати народження; у договорі оренди землі відсутні реквізити чи будь-які інші відомості про отримання особами, які уклали цей правочин, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі.
З урахуванням викладеного позивач просив визнати недійним укладений 15.06.2017 року між ОСОБА_1 , який діяв від імені ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 6,4906 га, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Красноградського (Сахновщинського) району Харківської області, кадастровий номер 6324884500:05:000:0366, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати проведену державним реєстратором сектору державної реєстрації Кегичівської РДА Харківської області Степаненком Дмитром Івановичем державну реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 6,4906 га, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Красноградського (Сахновщинського) району Харківської області, кадастровий номер 6324884500:05:000:0366, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за ОСОБА_2 (номер запису про інше речове право 20941598, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.6.2017 року за індексним номером 35706284); зобов'язати відповідачів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) повернути ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 6,4906 га, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Красноградського (Сахновщинського) району Харківської області, кадастровий номер 6324884500:05:000:0366, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; стягнути понесені судові витрати по справі.
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 28 квітня 2021 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним укладений 15.06.2017 року між ОСОБА_1 , який діяв від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 6,4906 га, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Крансоградського (Сахновщинського) району Харківської області, кадастровий номер 6324884500:05:000:0366, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Скасовано проведену державним реєстратором сектору державної реєстрації Кегичівської РДА Харківської області Степаненком Д.І. державну реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 6,4906га, розташованої на території Новоолександрівської сільської ради Красноградського (Сахновщинського) району харківської області, кадастровий номер 6324884500:05:000:0366 цільове призначення - ведення товарного сільськогоподарського виробництва, за ОСОБА_2 (номер запису про інше речове право 20941598, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.06.2017 року за індексним номером 35706284).
Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського площею 6,4906 га, розташованої розташована на території Новоолександрівської сільської ради Красноградського (Сахновщинського) району Харківської області, кадастровий номер 6324884500:05:000:0366, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рівних частках з кожного судовий збір у розмірі 1261,20 грн, а також суму судового збору за подання заяви про забезпечення позову у рівних частках з кожного у розмірі 210, 20 грн., що в сумі становить по 1471, 40 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просять рішення скасувати та у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Скарга мотивована тим, позивач довіреністю уповноважив ОСОБА_1 на ділив його відповідними правами здавати в оренду належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, на умовах які будуть визначені ОСОБА_1 самостійно та особисто передав ОСОБА_1 оригінал держаного акту про право власності на земельну ділянку.
Вказує, що ОСОБА_1 діяв у межах наданої йому довіреності, без перевищення своїх повноважень, а тому подальше схвалення правочину не потребується.
Зауважує, що із позову не зрозуміло у чому саме порушено права позивача, оскільки будь-яких претензій до виконавця спірного договору не має.
Звертає увагу, що судом проігноровано клопотання відповідачів про визнання обов'язковим явку позивача ОСОБА_3 та допиту його як свідка.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат Мамай А.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що сама по собі довіреність не надає представнику права укладати договір, проти укладення якого категорично заперечує довіритель.
Зазначає, що укладення повіреним правочину всупереч волі та бажанню довірителя свідчить про очевидне недобросовісність дій повіреного, перевищення ним наданих йому повноважень і наявність підстав для визнання такого правочину недійсним на підставі ст.203, 215, 241 ЦПК України.
Вказує, що на момент укладення оспорюваного договору відповідачі не отримували у встановленому порядку витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що є грубим порушенням ст.20 Закону України «Про оцінку земель» і достатньою підставою для визнання договору оренди землі недійсним.
Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції рішення обґрунтував тим, що спірний договір оренди землі ю/н від 15.06.2017 року, укладений між ОСОБА_1 , який діяв від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який є рідним сином ОСОБА_1 , укладено в своїх інтересах ОСОБА_1 , що прямо заборонено ч.3 ст.238 ЦК України.
Зазначено, що оскільки суд прийшов до висновку про недійсність оспорюваного договору оренди від 15.06.2017 року, тому обґрунтовані є позовні вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повернення спірної земельної ділянки позивачу.
Колегія судді погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, позивач є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,4906 га, кадастровий номер 6324884500:05:000:0366 , яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, згідно свідоцтва на право приватної власності на землю серія та номер 38677546 від 08.06.2015 року, виданого Реєстраційною службою Сахновщинського районного управління юстиції у Харківській області, яке видане на заміну втраченого Державного акту про право власності на земельні ділянку серія ЯА № 628545 , виданого Сахновщинською районною державною адміністрацією 10.10.2015 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право користування землею за № 010570200014. (а.с.11, 58-62 том 1).
21.11.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено довіреність строком на 10 років, відповідно до якої позивачем уповноважено відповідача здавати в оренду належну йому земельну ділянку, отримувати натуральну продукцію та грошові кошти згідно укладених договорів оренди на умовах, які будуть визначені ним самостійно, виходячи із розумної доцільності. Крім того, надано право бути представником позивача з усіма необхідними повноваженнями в організаціях, установах, підприємствах незалежно від їх підпорядкування та форм власності, галузевої належності, органах нотаріату, податкової інспекції по всіх питаннях, що стосуватимуться належної земельної ділянки, подавати та одержувати від імені позивача документи, включаючи заяви (у тому числі про належність позивачу вищевказаної земельної ділянки на праві особистої приватної власності), якщо подання буде необхідним, укладати та підписувати договори цивільно-правового характеру (правочини), сплачувати необхідні платежі, включаючи державне мито (плату) тощо, підписувати угоди про розірвання вищезгаданих договорів (правочинів), вносити зміни та доповнення до вищевказаних договорів (правочинів) якщо виникне потреба, розписуватися за позивача в одержанні грошей на документах, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов'язані з реалізацією наданих цією довіреністю повноважень. (а.с. 12, 180 том 1).
27.01.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № б/н, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 6,4906 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, право оренди якого було зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за№ 040970200011 від 03.09.2009 року. Пунктом 4 вказаного договору передбачено, що договір укладено на 10 років. Пункт 11 передбачає, що передача земельної ділянки орендареві здійснюється в 5-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. Пункт 30 вказує, що цей договір набуває чинності після підписання її сторонами і його державної реєстрації. (а.с. 13-14, 217-219 том 1).
28.04.2015 року між ОСОБА_3 , уповноваженою особою - ОСОБА_1 , та ФОП « ОСОБА_1 » укладено додаткову угоду до договору оренди № б/н, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яку зареєстровано Реєстраційною службою Сахновщинського районного управління юстиції Харківської області 18.05.2015 року № 21382713. Строк дії встановлено на 43 роки. (а.с. 17, 18, 19 том 1).
14.06.2017 року між ОСОБА_3 та ФОП « ОСОБА_1 » укладено угоду про розірвання договору оренди землі № б/н від 27.01.2009 року та додаткової угоди до договору оренди № б/н від 28.04.2015 року, укладеного між ОСОБА_3 , уповноваженою особою - ОСОБА_1 , та ФОП « ОСОБА_1 », зареєстрованого згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 35705853 від 16.06.2017 року (а.с. 25, 119-121 том 1).
15.06.2017 року між ОСОБА_3 , в особі уповноваженої особи - ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № б/н, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 6,4906 га, кадастровий номер 6324884500:05:000:0366 , яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, право оренди якого було зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 357062984 від 16.06.2017 року. Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що договір укладено на 49 років. Пункт 13.1 вказує, що цей договір набуває чинності після підписання її сторонами (а.с. 27- 34, 122-129 том 1).
03.11.2017 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Цекеєвою І.О. було скасовано довіреність, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 21.11.2008 року за реєстром 4202. (а.с. 81 том І)
Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 19.08.2019 року, яке Постановою Харківського апеляційного суду від 16.01.2020 року, залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_3 щодо розірвання договору оренди земельної ділянки № б/н від 27.01.2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП « ОСОБА_1 », зареєстрованого у відділі державної реєстрації Сахновщинського району Харківської області, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 03.09.2009 року за № 040970200011, та додаткову угоду до договору оренди № б/н від 28.04.2015 року, укладеною між ОСОБА_3 , уповноваженою особою - ОСОБА_1 , та ФОП « ОСОБА_1 », зареєстровану Реєстраційною службою Сахновщинського районного управління юстиції Харківської області 18.05.2015 року № 21382713; стягнуто з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 51 800, 00 гривень; зобов'язано відповідача передати позивачу земельну ділянку площею 6,4906 га кадастровий номер 6324884500:05:000:0366 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області після збору урожаю у стані, придатному для цільового використання; стягнення судових витрат - задоволено частково в частині стягнення заборгованості по виплаті орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 51 800, 00 гривень та суму судового збору у розмірі 640 гривень, що в сумі становить 52440 гривень. У задоволенні інших позовних вимог відмолено у зв'язку із відсутністю предмета спору, оскільки спірний договір оренди землі від 21.01.2009 року у редакції згідно додаткової угоди від 28.04.2015 року було розірвано у добровільному порядку ОСОБА_1 .
При цьому зазначено, що позивачем не було заявлено вимоги щодо недійсності довіреності, а спірна земельна ділянка знаходиться в оренді за договором оренди землі №б/н від 15.06.2017 року, укладеного між ОСОБА_3 , в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останній у якості відповідача не був залучений до справи, позовних вимог до нього про визнання зазначеного договору недійсним не заявлено.
13.03.2020 року ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_1 було направлено заяву -повідомлення про несхвалення дій повіреного, яке було вручено особисто адресату 24.03.2020. (а.с. 44-57 том 1).
Із інформації Сахновщинського РВДРАЦС СХУМЮ (м. Харків) вбачається ,що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 117 том 1)
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частин другої, третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов'язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою і шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, із урахуванням зазначених норм матеріального права, обґрунтовано виходив із того, що спірний договір оренди земельної ділянки був укладений 15.06.2017 року ОСОБА_1 від імені позивача як орендодавця на підставі довіреності від 21.11.2008 року, зі своїм рідним сином ОСОБА_2 підлягає визнанню недійсними, оскільки підписуючи спірний договір від імені позивача, укладаючи договір оренди ОСОБА_1 діяв у своїх власних інтересах,чим порушив вимоги частини третьої статті 238 ЦК України..
Вказані висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі 3 323/19/16-ц (провадження № 61-14514ск18), від 10 січня 2019 року у справі № 323/1550/17-ц (провадження № 61-40550св18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 323/1827/17 (провадження № 61-9920св19), від 18 березня 2020 року у справі № 323/2196/17-ц (провадження № 61-46071св18).
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду проте висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, не дають.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги не знайшли свого підтвердження, то згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 28 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 10 січня 2022 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії І.В.Бурлака.
О.М. Хорошевський.