Справа № 553/709/21 Номер провадження 22-ц/814/153/22Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н. І. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
10 січня 2022 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Кузнєцова О.Ю., вирішуючи питання про відповідність нормам цивільного процесуального законодавства апеляційної скарги представника Подільської районної у м. Полтаві ради
на заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 вересня 2021 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Подільської районної у м. Полтаві ради про виділ в окремий об'єкт нерухомого майна, -
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 20 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 про виділ в окремий об'єкт нерухомого майна задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник Подільської районної у місті Полтаві ради.
При цьому, разом з апеляційною скаргою представник Подільської районної в м. Полтаві ради подав до апеляційного суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Конструкція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності передбачених умов.
Зазначений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Разом з тим, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд вправі, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Зазначене правило стосується окремих категорій фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Визначений частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Підстави, на які посилається апелянт у клопотанні про відстрочення сплати судового збору законом не передбачено. Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відтак, апеляційна скарга виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, на заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 вересня 2021 року не відповідає вимогам ч.2 ст.357 ЦПК України, оскільки при її поданні судовий збір не сплачено.
Пунктом 3 ч.4 ст. 356 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Проте апелянтом не надано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному законом.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення місцевого суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, апелянтом необхідно надати апеляційному суду докази сплати судового збору у розмірі 2479,50 грн.
Оплата повинна здійснюватися за реквізитами:
за ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206, відомча ознака 80:
Номер рахунку - UA 238999980313161206080016002,
Код за ЄДРПОУ 37959255,
Отримувач -ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101,
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.).
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду було пропущено. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що цей строк було пропущено з поважних причин.
Проте, апелянтом не заявлено клопотання про поновлення строку оскарження рішення місцевого суду.
Відповідно до встановленого ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності, апеляційний суд позбавлений можливості поновити пропущений строк на апеляційне оскарження за відсутності відповідного клопотання з боку апелянта.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 357 ЦПК України, -
У задоволення клопотання представника Подільської районної у м. Полтаві ради про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу представника Подільської районної у м. Полтаві ради
на заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 вересня 2021 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не усунення зазначених недоліків скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.Ю. Кузнєцова