Провадження № 33/803/113/22 Справа № 215/7651/21 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.
11 січня 2022 року м. Дніпро
суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 11.11.2021 о 13.08 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106 н/з НОМЕР_1 біля будинку №21 по вул. А. Головка в м. Кривому Розі Дніпропетровської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, розширені зіниці очей. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відмовився від проходження медичного огляду у зв'язку з тим, що працівниками поліції був порушений порядок проходження на стан сп'яніння, оскільки фактичних підстав вважати, що він перебував в алкогольному стані взагалі не було; не було запропоновано пройти тест на місці зупинки з використанням газоаналізатора "Драгер"; працівниками поліції не роз'яснено його процесуальних прав.
Вказує, що одним із доказів, який спростовує ствердження поліцейського стосовно наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння є медичний висновок.
ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно необґрунтованості висновку суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що ґрунтуються на фактичних даних, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що місцевий суд, в порушення вищезазначених вимог закону, належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.
Як слідує з постанови суду першої інстанції, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження встановленого законом, медичного огляду на стан сп'яніння, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з протоколу про адміністративне правопорушення, письмових пояснень свідків, рапорту працівника поліції, направленням на огляд до закладу охорони здоров'я.
Однак, такий висновок суду є сумнівним, оскільки не узгоджується з доказами у справі.
З матеріалів справи слідує, що у працівників патрульної поліції виникла підозра стосовно того, що апелянт керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння, однак це твердження апеляційний суд вважає необ'єктивним та необґрунтованим.
Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння (різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, розширені зіниці очей).
Однак, дані ознаки сп'яніння, які встановила уповноважена особа поліції та зафіксувала їх в протоколі про адміністративне правопорушення, носять сумнівний характер з огляду на переглянутий відеозапис з місця події.
Так, з відеозапису не можливо однозначно вказати, що у ОСОБА_1 вбачається різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, розширені зіниці очей.
Окрім того, ОСОБА_1 , вважаючи себе законослухняним громадянином та будучи незгодним з тим, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вирішив спростувати твердження працівників поліції про те, що він під час зупинки, перебував в стані наркотичного або алкогольного сп'яніння і звернувся до медичного закладу, з метою добровільного проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
До апеляційної скарги долучено висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2034, виданого Комунальним підприємством "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги ДОР" від 29.11.2021 року, з якого слідує, що у ОСОБА_1 оглянутого 11.11.2021 року о 14 годині 50 хвилини ознак сп'яніння не виявлено.
Місцевий суд, розглядаючи справу без участі ОСОБА_1 , не повно дослідив матеріали справи, а також, таким чином, порушив право останнього на захист.
Крім того, об'єктивних даних про те, що ОСОБА_1 вживає наркотичні засоби у справі, не має.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у уповноваженої особи поліції не було вагомих підстав направляти апелянта на медичний огляд щодо встановлення сп'яніння.
Вказані фактичні обставини справи свідчать про безпідставність дій уповноваженої особи поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо водія ОСОБА_1 .
Отже, апеляційний суд, керуючись ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачить на його користь.
З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовується вищенаведеними доказами, в їх сукупності.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а відтак відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2021 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Пістун