Справа №760/9128/21
Провадження №2/760/7221/21
(заочне)
21 жовтня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
12 січня 2021 року Орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить
- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- передати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на опікування органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації;
- стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому державна реєстрація народження дитини проведена на підставі ч.1 ст.135 СК України. З 27 серпня 2020 року ОСОБА_1 перебуває на обліку служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, як така, що опинилася в складних життєвих обставинах у зв'язку з тим, що проживає в сім'ї, де батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, що підтверджується наказом №17-С від 27 серпня 2020 року.
Вперше інформація про родину ОСОБА_2 до служби надійшла в телефонному режимі 27.02.2020 від директорки інклюзивно-ресурсного центру Солом'янського району м. Києва щодо неналежного виконання батьківських обов'язків матір'ю відносно малолітнього сина.
З метою з'ясування обставин справи 27 лютого 2020 спеціалістами служби спільно з інспекторами сектору ювенальної превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві було відвідано родину за місцем проживання, а саме АДРЕСА_1 . Під час візиту встановлено, що квартира трикімнатна перебуває в незадовільному санітарному стані. В помешканні брудно, обдерті шпалери, зламані меблі, скрізь розкидані брудні речі, пусті пляшки з-під алкогольних напоїв та недопалки сигарет, постільна білизна брудна, велика кількість тарганів та павутиння, на кухні невимитий посуд, в квартирі відчувався стійкий неприємний запах. У малолітнього ОСОБА_3 відсутнє місце для занять та засоби гігієни, харчування в обмеженій кількості. Матір дитини попереджено про необхідність створення належних умов для проживання сина.
25 серпня 2020 року на адресу служби надійшло повідомлення від комунального некомерційного підприємства «Дитячої клінічної лікарні № 4 Солом'янського району м. Києва» щодо влаштування до відділення неврології дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1 , якого було доставлено на підставі акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку.
04 вересня 2020 року малолітнього ОСОБА_3 за направленням № 31-В/Д від 03 вересня 2020 року служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей та сім'ї м. Києва, де він перебуває нині.
З інформації від 19 лютого 2021 року Солом'янського районного в місті Києві центру соціальних служб вбачається, що ОСОБА_2 не виконує пункти плану соціального супроводу, не відвідує курси «Підвищення батьківського потенціалу», не відвідує психолога центру, житлово-побутові умови не покращила.
Також з інформації від 21 січня 2021 року Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, де перебуває малолітній ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_2 відвідувала сина в дитячому закладі декілька разів, після чого зникла, на зв'язок з працівниками закладу не виходила. Зважаючи на повну безвідповідальність, яку пані ОСОБА_2 демонструє по відношенню до власного сина, зазначена поведінка та відношення матері можуть негативно вплинути на повноцінний розвиток, здоров'я та життя ОСОБА_3 .
Вся профілактична робота, яка проводилась спеціалістами служби та іншими суб'єктами із соціальної роботи з ОСОБА_2 позитивного результату не дала, жодних заходів матір'ю щодо повернення дитини на виховання не вжито. ОСОБА_2 не має постійного місця працевлаштування та доходів, про здоров'я свого сина не турбується.
Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з ухиленням ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків, виходячи з інтересів дитини, наявні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , передачі дитини на опікування органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, а також стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 13 квітня 2021 року визначено головуючого суддю Аксьонову Н.М.
Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
05 липня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача - головний спеціаліст відділу з питань організації профілактичної роботи служби у справах дітей та сім'ї Крячок Т.Р. в судове засідання не з'явилася, проте подала суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, вказала, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила. Відзиву на позовну заяву не подала.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Солом'янського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, проте від18 травня 2021 року просила розглядати справу за відсутності представника та ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Згідно ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, яка відповідно до ст.9 Конституції України діє як складова національного законодавства України, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Частиною першою статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) проголошено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї (ч.1 ст.5 СК України). Аналогічне положення закону закріплено в ч.3 ст.51 Конституції України, згідно якої сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини (ч. 3 ст. 5 СК України).
Згідно ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов'язок батьків передбачений також ч.2 ст.150 СК України.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно частин 1-5 статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
У відповідності до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За положеннями ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, зокрема, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в п.15 Постанови від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання ними своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі № 243/13192/19-ц зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06 серпня 2014 року.
Відповідно до інформації Солом'янського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №3345/20.11-09 від 01 вересня 2020 року державна реєстрація народження дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проведена на підставі ч.1 ст.135 СК України.
З 27 серпня 2020 року ОСОБА_1 перебуває на обліку служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, як така, що опинилася в складних життєвих обставинах у зв'язку з тим, що проживає в сім'ї, де батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, що підтверджується наказом №17-С від 27 серпня 2020 року.
Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 №108-4425 від 09 квітня 2021 року, вперше інформація про родину ОСОБА_2 до служби надійшла в телефонному режимі 27.02.2020 від директорки інклюзивно-ресурсного центру Солом'янського району м. Києва щодо неналежного виконання батьківських обов'язків матір'ю відносно малолітнього сина.
З метою з'ясування обставин справи 27 лютого 2020 спеціалістами служби спільно з інспекторами сектору ювенальної превенції Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві було відвідано родину за місцем проживання, а саме АДРЕСА_1 . Під час візиту встановлено, що квартира трикімнатна перебуває в незадовільному санітарному стані. В помешканні брудно, обдерті шпалери, зламані меблі, скрізь розкидані брудні речі, пусті пляшки з-під алкогольних напоїв та недопалки сигарет, постільна білизна брудна, велика кількість тарганів та павутиння, на кухні невимитий посуд, в квартирі відчувався стійкий неприємний запах. У малолітнього ОСОБА_3 відсутнє місце для занять та засоби гігієни, харчування в обмеженій кількості. Матір дитини попереджено про необхідність створення належних умов для проживання сина.
25 серпня 2020 року на адресу служби надійшло повідомлення від комунального некомерційного підприємства «Дитячої клінічної лікарні № 4 Солом'янського району м. Києва» щодо влаштування до відділення неврології дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1 , якого було доставлено на підставі акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку.
04 вересня 2020 року малолітнього ОСОБА_3 за направленням № 31-В/Д від 03 вересня 2020 року служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей та сім'ї м.Києва, де він перебуває нині.
З інформації від 19 лютого 2021 року Солом'янського районного в місті Києві центру соціальних служб вбачається, що ОСОБА_2 не виконує пункти плану соціального супроводу, не відвідує курси «Підвищення батьківського потенціалу», не відвідує психолога центру, житлово-побутові умови не покращила.
Також з інформації від 21 січня 2021 року Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, де перебуває малолітній ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_2 відвідувала сина в дитячому закладі декілька разів, після чого зникла, на зв'язок з працівниками закладу не виходила. Зважаючи на повну безвідповідальність, яку пані ОСОБА_2 демонструє по відношенню до власного сина, зазначена поведінка та відношення матері можуть негативно вплинути на повноцінний розвиток, здоров'я та життя ОСОБА_3 .
Вся профілактична робота, яка проводилась спеціалістами служби та іншими суб'єктами із соціальної роботи з ОСОБА_2 позитивного результату не дала, жодних заходів матір'ю щодо повернення дитини на виховання не вжито. ОСОБА_2 не має постійного місця працевлаштування та доходів, про здоров'я свого сина не турбується.
Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з ухиленням ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків, керуючись статтею 164 Сімейного кодексу України, виходячи з інтересів дитини, беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини при Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації від 01 квітня 2021 року, орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підтвердження зазначених у висновку обставин представником Органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації додано копію акту обстеження умов проживання дітей від 27 лютого 2020 року дитини, копію повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Дитячої клінічної лікарні № 4 Солом'янського району м. Києва» №705 від 25 серпня 2020 року, направлення № 31-В/Д від 03 вересня 2020 року служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу Київської міської ради, а також копії листів Солом'янського районного в місті Києві центру соціальних служб від 19 лютого 2021 року та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей та сім'ї м. Києва від 21 лютого 2021 року.
Крім того, як встановлено судом з копії акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 02 березня 2020 року трикімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 перебуває в незадовільному санітарному стані. В помешканні брудно, підлога дуже брудна, скрізь розкидані брудні речі. На кухні дуже брудно велика кількість невимитого посуду, тарганів, розкидані пусті пляшки з-під алкогольних напоїв та недопалки сигарет. В санвузлі зламана сантехніка, брудна ванна, унітаз брудний та зламаний. ОСОБА_3 має окреме спальне місце, однак постіль дуже брудна. У дитини відсутнє місце для занять та засоби гігієни, харчування відсутнє, одяг та взуття в обмеженій кількості. Під час спілкування з ОСОБА_2 , від неї відчувався стійкий запах алкоголю.
Вказані обставини, в тому числі і факт алкогольного сп'яніння не заперечувалися відповідачем ОСОБА_2 у наданих нею службі у справах дітей та сім'ї поясненнях від 02 березня 2021 року.
Відповідно до актів обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 від 13 травня 2020 року, 18 травня 2020 року, 22 травня 2020 року, 20 серпня 2020 року, 21 січня 2021 року та 22 березня 2021 року умови для проживання дитини матір'ю так і не створені.
Згідно інформації Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві №3840/125/55-2020 від 15 квітня 2020 року ОСОБА_2 за місце проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, вихованням сина не займається, порушує громадський порядок.
Відповідно до листа Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві №15600/125/55-2020 від 06 листопада 2020 року, згідно інформаційного порталу Національної поліції України по відношенню до ОСОБА_2 були складені адміністративні протоколи за ст. 184 КУпАП (від 27.02.2020, 13.05.2020, 26.05.2020, 20.08.2020) та ст.175-1, 178 КУпАП (від 06.04.2020).
Як вбачається з характеристики №905-972, виданої Житлово-експлуатаційною дільницею Солом'янського району м. Києва (далі - ЖЕД-905) 20 листопада 2020 року, що ОСОБА_2 характеризується з негативної сторони, так як вживає алкогольні напої. З 07.09.2020 ОСОБА_2 влаштувалася робітником з комплексного прибирання в ЖЕД-905, але через 15 робочих днів не з'явилася на робоче місце без поважних причин, за що була звільнена.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток свого малолітнього сина, його навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання дитиною освіти, що суд розцінює як свідоме нехтування своїми обов'язками.
З огляду на викладене, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своєї дитини, а тому є підстави для позбавлення її батьківських прав та задоволення позовних вимог в цій частині. Такий крайній захід спрямований на захист інтересів малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення його належного виховання, розвитку, медичного догляду та соціального нагляду.
Відповідно до ч.4, ч.5 ст.167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Оскільки державна реєстрація народження ОСОБА_1 проведена на підставі ч.1 ст.135 СК України, тобто запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проведений за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записані за її вказівкою, дитина не може бути передана другому з батьків, оскільки батьківство не визнане батьком дитини.
Також дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, оскільки з такими заявами вони не зверталися, а тому наявні підстави для передачі малолітнього ОСОБА_1 на опікування органу опіки та піклування.
Крім того, частинами 2, 3 ст.166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У частині 2 ст.182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як встановлено судом, що утриманням та вихованням дитини матір не займається.
З огляду на те, що, відповідач зобов'язана утримувати свого сина до досягнення ним повноліття, створювати необхідні умови для його розвитку та життя, суд вважає необхідним стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1816 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Передати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на опікування органу опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості щодо учасників справи:
- позивач - Орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, ЄДРПОУ 37378937, місцезнаходження: 03020, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41;од ЄДРПОУ 14360570;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 268720, місцезнаходження: 03067, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 1/28.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова