Справа №760/3603/21
1-кс/760/436/22
11 січня 2022 року слідчій суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши заяву слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа № 760/3603/21, провадження № 1-кс/760/216/22).
Протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді для розгляду скарги ОСОБА_4 було визначеного слідчого суддю ОСОБА_3 , яка заявила самовідвід у цій справі, оскільки метою поданої скарги є спонукання відповідальних осіб органу досудового розслідування до ініціювання кримінального провадження відносно судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали поданої заяви про самовідвід, суддя приходить до наступного.
Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє, чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді, та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»).
Згідно з принципом, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім. При цьому важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland») та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» («Castillo. Spain»), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
Також у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Тобто, вбачається, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний заявити самовідвід, що який повинен бути вмотивованим.
Слідчий суддя ОСОБА_5 є суддею, відомості щодо якого заявник просить внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань, таким чином результат розгляду скарги може викликати сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене суддя вважає, що наведені в заяві про самовідвід підстави є обґрунтованими та достатніми для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80-82 КПК України, слідчій суддя, -
Задовольнити заяву слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід про самовідвід у розгляді скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: