Справа № 758/11564/19
Категорія 60
15 листопада 2021 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Бурдун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другої київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2019 дана цивільна справа розподілена головуючому судді Васильченку О.В.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Васильченка О.В. від 05.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено в загальному позовному провадженні у підготовче судове засідання на 21.04.2020 о 10-30 год.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2021, цивільну справу № 758/11564/19 (номер провадження 2/758/2067/21) передано судді Подільського районного суду м. Києва Петрову Д.В., оскільки суддю Васильченка О.В. згідно рішення Вищої ради правосуддя № 798/0/15-21 від 08.04.2021 звільнено з посади судді Подільського районного суду м. Києва у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Петрова Д.В. від 16.04.2021 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судове засідання в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її свекруха ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Друга половина цієї квартири належить позивачці згідно із свідоцтвом про право на спадщину за Законом ( Витяг про реєстрацію за номером 38767379 від 30.10.2014).
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 19.03.2015 за реєстром номер 11-184 Другою київською нотаріальною конторою на все своє майно, що їй належить заповідала позивачці, як своїй невістці.
05.03.2019 позивачка звернулася до Другої державної київської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але постановою державного нотаріуса від 05.09.2019 за номером 4598/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як вона не прийняла спадщину у встановлений законом шестимісячний термін та не вступила в права спадкоємця фактично.
Позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, так як є людиною похилого віку. З 2007 року перебуває на диспансерному обліку у лікаря ЗПСМ. Перенесла інсульт, має гіпертонічну хворобу 3 ступеня, ІХС, серцеву недостатність 1 ст., атеросклероз коронарних судин. Після догляду за 92-річною свекрухою ОСОБА_2 , яка пролежала вісім місяців, не піднімаючись з ліжка і мала багато хвороб, а головне розвинуту відкриту гангрену правої ноги, позивачка була зовсім виснажена і фізично і морально.
Просила ухвалити рішення яким визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_2 .
В судове засідання позивачка не з'явилася, до суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. До суду надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачка була невісткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до заповіту від 19.03.2015 серії НАВ № 388797, зареєстрованого у реєстрі за № 11-184, посвідченого державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Костенко Л.Ю., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на випадок своєї смерті заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 02 березня 2019 року Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Києві померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 3922.
Згідно із постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори від 05.09.2019, було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з пропущенням строку прийняття спадщини.
Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачкою свого права на спадкування за заповітом після померлої свекрухи ОСОБА_2 , у зв'язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Так, частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 суд зазначає наступне. Після смерті свекрухи позивача ОСОБА_2 , позивачка у шестимісячний строк не подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, так як погіршився стан її здоров'я, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями медичної документації.
Зазначені обставини, на думку суду, виключали можливість звернення позивачки в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свекрухи. Суд вважає, що зазначені причини є поважними та пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивачки на вчинення цих дій.
За таких обставин суд доходить висновку, що причина пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини є поважною, у зв'язку з чим вважає за можливе позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити, визначивши позивачці додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у 3 місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що хоча позов і задоволено у повному обсязі, проте відповідач в особі державної нотаріальної контори не порушував своїми діями або бездіяльністю права позивачки на спадкове майно. Цей спір виник виключно внаслідок бездіяльності самої позивачки, яка була зумовлена об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, а тому суд вважає, що стягнення судових витрат з відповідача на користь позивачки в даному випадку буде несправедливим.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Другої київської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , у 3 (три) місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- відповідач - Друга київська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 45.
Суддя Д. В. Петров