печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43072/21-п
26 листопада 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В., за участю секретаря Галаган Г. О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Нечипоренка А. В., прокурора Сказка Р. І., розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 45-01/17/21 від 30.07.2021, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, на порушення вимог, визначених п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, що відрізняються від достовірних на суму 320 553,47 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Так, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію 04.04.2020 (унікальний ідентифікатор декларації - ffc88717-d690-4f47-9141-2ba77e3d5dfc).
У розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 12 «Грошові активи» декларації ОСОБА_1 вказав недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 320 553, 47 гривні. Зокрема, не було вказано відомостей про отримання ним від ГО «Змінюємося разом» (код ЄДРПОУ 40630581) виплат відповідно до умов цивільно-правового договору у сумі 48 609,00 грн, що підтверджується інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2019 рік.
Отже, недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 48 609,00 гривень.
Крім того, ОСОБА_1 не зазначив відомостей про наявність грошових коштів, які були розміщені на банківських рахунках. Відповідно до наявної у Національному агентстві інформації, сума грошових коштів, розміщених на банківських рахунках в АТ «КБ «Приватбанк» (банківські довідки від 24.07.2020 №№ 200724SU10241106, P47VK3FS931BRF7M, L93MA55E11KDDDG0), станом на кінець звітного періоду становила 271 944, 47 гривні, а саме: на банківському рахунку № UA НОМЕР_5 - 229, 61 грн, на банківському рахунку НОМЕР_1 - 218, 26 грн та на банківському рахунку НОМЕР_2 , 60 гривні.
У розділі 12 «Грошові активи» декларації суб'єкт декларування зазначив відомості про наявність у нього грошових активів у вигляді готівкових коштів у розмірі 110 000,00 USD та 400 000,00 UAH, сукупна вартість яких перевищувала 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становив 1921,00 гривні.
Тому відомості про наявність у суб'єкта декларування грошових активів у вигляді коштів розміщених на банківських рахунках у розмірі 271 944, 97 грн також підлягали декларуванню.
Отже недостовірні відомості відрізняються від достовірних також на суму 271 944, 47 гривні.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становив 2102,00 гривні.
Таким чином, на думку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 на порушення вимог п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» подав завідомо недостовірні відомості у декларації про активи, що мають вартість, які відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та вважав відсутнім у його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Захисник зазначив про відсутність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, оскільки згідно з офіційними даними АТ КБ «Приватбанк» на рахунках ОСОБА_1 станом на 31.12.2019 залишок грошових коштів становив 447,87 гривень. Крім того, захисник вказав на відсутність суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, оскільки невнесення до розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» доходу у розмірі 48 609,00 гривень, отриманим за цивільно-правовим договором від ГО «Змінюємось разом», зумовлене технічною помилкою, та мало місце внаслідок необережності, а не умислу. До того ж невнесення до розділу 12 «Грошові активи» грошових коштів, розміщених на банківських рахунка АТ КБ «Приватбанк», було зумовлено тим, що всі готівкові кошти ОСОБА_1 зазначив у розділі 12 «Грошові активи», як готівкові кошти у гривні, у розмірі 400 000,00 гривень. Захисник також наголосив на тому, що протокол про адміністративне правопорушення був складений поза межами строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП.
Прокурор надав висновок, відповідно до якого вважав наявним у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Суд, вислухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та матеріали, які надані в судовому засіданні, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як визначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Диспозицією ч. 4 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
Водночас у примітці до даної статті зазначено, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Варто зазначити, що при вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, поданій 04.04.2020, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, Національне агентство з питань запобігання корупції керувалося терміном «прожитковий мінімум для працездатних осіб» у розмірі, який діяв станом на дату подання декларації. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становив 2102,00 гривні.
Отже, відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП у даному випадку настає в разі, якщо недостовірні відомості у декларації особи відрізняються від достовірних на суму від 210 200 гривень до 1 051 000 гривень.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 45-01/17/21 від 30.07.2021 вбачається, що сума грошових коштів на банківських рахунках ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк», станом на кінець звітного періоду, становила 271 944,47 гривень, а саме: на банківському рахунку № НОМЕР_3 - 229,61 грн., на банківському рахунку № НОМЕР_1 - 218,26 грн., на банківському рахунку № НОМЕР_4 - 271 496,60 грн. При цьому загальна сума недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, відрізняється від достовірних на суму 320 553,47 гривень.
Однак з наданої в судовому засіданні інформації АТ КБ «Приватбанк» про банківської операції з 01.01.2019 по 31.12.2019 вбачається, що залишок грошових коштів по рахунку № НОМЕР_4 станом на 31.12.2019 становив 0,00 гривень.
З урахуванням даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, про загальну суму недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних, відомості про відсутність на вищевказаному рахунку грошових коштів станом на 31.12.2019, загальна сума відомостей, яка б підлягала декларуванню та не задекларована, становить 49 056,87 гривень, що менше 210 200 гривень (100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2020), внаслідок чого в діянні ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, з урахуванням наявності двох довідок АТ КБ «Приватбанк», що містять суперечливі дані, суддя вважає недоведеним поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а тому провадження в справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 172-6, 247, 252, 280 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С. В. Шапутько