печерський районний суд міста києва
Справа № 757/68018/21-ц
24 грудня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним, -
У грудні 2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним.
Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, ст. 15 ЦПК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Разом з тим, в порушення п.п. 5, 7, 8, ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить чіткого викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; також відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не вказано докази, які не може бути подано разом із позовною заявою (за наявності); не повідомлено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів.
Наряду з позовними вимогами міститься клопотання позивача про витребування доказів, проте нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.
Слід звернути увагу, що заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які згідно аналізу норм цивільного процесуального законодавства оформляються у письмову вигляді окремим документом, а тому з метою усунення вказаного недоліку позивачам слід конкретизувати свої позовні вимоги та залежно від труднощів та проблем, які на її думку, можуть виникнути при розгляді справи має право звернутися з відповідним клопотанням або ж заявою, які необхідно оформити письмово окремим документом з обґрунтуванням необхідності такого витребування та зазначення причин неможливості самостійного отримання такої інформації.
Враховуючи викладене, позивачу слід усунути вказаний недолік, та надати примірники позову для суду та учасників процессу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Так, згідно ч. 2 ст. 177 ЦПК України, правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Отже, позивачу необхідно надати суду копії позовної заяви з додатками, відповідно до кількості сторін у справі.
Також, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на положення Закону України «Про захист прав споживачів».
Однак з такою позицією позивача суд не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлена вимога про визнання кредитного договору укладеного між нею та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» недійсним.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12.05.1991 р №1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків
порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.
Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За змістом п. 22 ч. 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Проте, зі змісту позову не можна однозначно встановити, що між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА виник спір, який стосується захисту прав споживача, що як наслідок вказувало б на наявність підстав для звільнення особи від сплати судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Твердження позивача, що норми Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються на вказані правовідносини є хибним, оскільки в даному випадку не вбачається, що позивач є споживачем товарів чи послуг, оскільки спірні правовідносини виникли на підставі договору кредитного договору (договору кредитної лінії), в яких позивач не виступає споживачем.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2270 гривні.
В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову, який містить одну позовну вимогу немайного характеру, у розмірах визначених відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Враховуючи викладене, позивачу слід усунути вказані недоліки, сплатити судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру та надати докази його сплати, надати примірники позовної заяви з усунутими недоліками доданих до неї документів для суду та відповідача.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.
У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Соколов