печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42232/21-ц
10 серпня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.,
при секретарі - Луцюк А.В.,
розглянув заяву адвоката Якимчука Михайла Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
Адвокат Якимчук Михайло Миколайович звернувся до Печерського районного суду м. Києва із даною заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1756932180000; загальною площею 147,70 кв.м., житлова площа 100, 1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог заяви представник посилається про намір позивача ОСОБА_1 пред'явити до суду позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочинів та витребування нерухомого майна, тому з метою ефективного захисту своїх прав вважає за необхідне подати заяву про забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз'яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі вжиття таких заходів без наміру власника відчужити майно та заборона його відчуження жодним чином не впливає на правовий статус прав і законних інтересів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача (заявника), а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки заява адвоката не містить належного обґрунтування припущення та нових обставин, про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення.
Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, представника позивача в подальшому звернутися з такою заявою до суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України,
В задоволенні заяви адвоката Якимчука Михайла Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Підпалий