печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27779/19-к
31 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 захисника, - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , перекладача - ОСОБА_6 , розглянувши у засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
31.05.2019 прокурор першого відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019100000000358 ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого - ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 258 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України у формі процесуального керівництва здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчим управлінням Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області у кримінальному провадженні № 12019100000000358 від 04.04.2019 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва, Російська Федерація, громадянина Російської Федерації, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , користувався документами на ім'я громадянина Киргизької республіки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 258 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
В матеріалах клопотання прокурор зазначив, що досудовим розслідуванням установлено, що протягом 2018 року, але не пізніше 26.05.2018, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці поза межами території України, у громадян Російської Федерації ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інших невстановлених на даний час слідством осіб, виник злочинний умисел на вчинення на території України терористичного акту, а саме шляхом вчинення вибуху чи інших дій заподіяти смерть військовослужбовцю Збройних Сил України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із невстановлених на цей час мотивів, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
В клопотанні прокурора зазначено, що для досягнення спільного злочинного результату - вчинення терористичного акту на території України, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інші невстановлені на даний час слідством особи, перебуваючи у невстановленому місці поза межами території України, протягом 2018 року, але не пізніше 26.05.2018 розробили спільний злочинний план, який полягав у приведенні в дію саморобного вибухового пристрою, прикріпленого до транспортного засобу, яким користується ОСОБА_10 , у громадському місці, що створить небезпеку для життя і здоров'я громадян України, викличе у населення України почуття тривоги, занепокоєння, страху та втрати відчуття власної безпеки, здійме суспільний резонанс. З метою виконання спільного злочинного плану ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та невстановленими на даний час слідством особами були розподілені відповідні ролі та функції.
Так, відповідно до спільного злочинного плану невстановлені на даний час слідством особи були відповідальні за визначення об'єкту злочинного посягання - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підшукання пособників вчинення злочину, визначення способу вчинення злочину - шляхом підриву автомобіля, яким користується ОСОБА_9 , організацію отримання інформації стосовно місця проживання, перебування та користування транспортними засобами ОСОБА_9 , фінансування витрат, пов'язаних із забезпеченням злочинної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , підготовка засобів та знарядь вчинення злочину. У свою чергу на ОСОБА_5 та ОСОБА_8 покладалися ролі з безпосереднього виконання злочину - вчинення підриву транспортного засобу ОСОБА_9 шляхом прикріплення та подальшого приведення в дію саморобного вибухового пристрою, здійснення візуального спостереження за потерпілим.
Крім того в клопотанні зазначено, що спільний злочинний план включав у себе виготовлення офіційних документів для перетину державного кордону в туристичних цілях, що унеможливлювало встановлення дійсних мотивів перебування ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб на території України, та викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами. Таким чином, протягом 2018 року, але не пізніше 26.05.2018, між ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та невстановленими на даний час слідством особами була досягнута змова на вчинення терористичного акту на території України до його початку, розпочато подальшу його підготовку. В подальшому, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 самостійно реалізувати свій злочинний умисел направлений на вчинення терористичного акту на території України не в змозі, за невстановлених обставин у період із 26.05.2018 до 03.04.2019 (точний час не встановлено) залучили до вчинення злочину в якості пособника ОСОБА_11 , якому довели обставини спільного злочинного плану вчинення терористичного акту, на що останній погодився з особистих корисливих мотивів. При цьому, на ОСОБА_11 покладені функції із придбання, зберігання, носіння та передачі безпосереднім виконавцям злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин і пристроїв, евакуації останніх з місця вчинення ними терористичного акту, заздалегідь обіцяне їх переховування разом із слідами вчиненого ними злочину, а також перевезення ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за межі території України на територію інших держав або тимчасово окуповані території поза пунктами пропуску або в інший незаконний спосіб.
Виходячи з матеріалів клопотання, на виконання визначених невстановленими на цей час особами функцій, не пізніше 03.04.2019 ОСОБА_11 придбав у м. Києві бойовий припас - протипіхотну уламкову ручну гранату дистанційної дії «РГД-5» із запалом, яка призначена для ураження особового складу супротивника уламками корпусу, та зберігав при собі до 11.04.2019.
Прокурор в клопотанні зазначив, що в подальшому, о 02 год. 07 хв. 04.04.2019 ОСОБА_5 , діючи умисно, як співвиконавець вчинення терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, з невстановлених мотивів, з метою порушення громадської безпеки і залякування населення, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, бажаючи заподіяти смерть ОСОБА_9 , вийшов із автомобіля марки «ЗАЗ-Daewoo» (моделі «Sens» реєстраційний номер НОМЕР_1 ), прослідував до автомобільної стоянки гіпермаркету «Ашан» (м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6), де здійснив спробу встановлення саморобного вибухового пристрою під днище із зовнішньої сторони кузова у проекції під сидіння водія автомобіля Chevrolet Evanda (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), яким користувався ОСОБА_9 . Однак, у момент кріплення відбулася самовільна детонація саморобного вибухового пристрою, у результаті чого пошкоджено указаний автомобіль Chevrolet Evanda (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) та інші транспортні засоби, які знаходились поряд, та заподіяно тілесні ушкодження самому ОСОБА_5 . У свою чергу, ОСОБА_8 з місця злочину зник. Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інші невстановлені особи не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі - самовільна детонація вибухового пристрою.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор вважає наявними підстави для продовження застосуваного до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, враховуючи при цьому наявність ризиків, які передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані обставини, на думку прокурора, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання та просив відмовити у повному обсязі.
Захисник підозрюваного зазначив, що підозра не обґрунтована, ризики не доведені. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
11.04.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 258 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 04.04.2019, згідно якого оглянуто місце вчинення терористичного акту;
- протоколом обшуку транспортного засобу «Заз-Део Сенс» від 04.04.2019;
- протоколом огляду від 09.04.2019;
- протоколом огляду документів від 09.04.2019;
- протоколом обшуку від 05.04.2019;
- протоколом додаткового огляду речей та документів від 06.04.2019;
- протоколом огляду речей та документів від 06.04.2019;
- протоколом огляду від 09.04.2019;
- протоколом огляду від 05.04.2019;
- повідомленнями про підозри ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
- протоколом огляду документів від 10.04.2019;
- протоколом огляду речей та документів від 09.04.2019;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_23 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_24 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_25 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_26 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками;
- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_27 ;
- поясненням ОСОБА_14 ;
- повідомленням центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва;
- відомостями про перетин кордону ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ;
- протоколом огляду предметів та речей від 10.04.2019;
- протоколом огляду предметів та речей від 09.04.2019;
- протоколом огляду інтернет ресурсу від 04.04.2019;
- протоколом обшуку від 04.04.2019;
- протоколом огляду від 06.04.2019;
- протоколом обшуку від 04.04.2019;
- протоколом огляду від 06.04.2019;
- протоколом огляду документів від 10.04.2019;
- інформуванням Департаменту контррозвідки 5 Управління СБ України від 10.04.2019, згідно якого громадянин РФ ОСОБА_5 та громадянин ОСОБА_8 причетні до вчинення кримінального правопорушення та використовували документи прикриття;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про продовження підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують останнього як особу, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, сімейний стан та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосуваний раніше запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Крім того, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, вважаю необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинено із застосуванням насильства
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20 липня 2019 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1