Справа № 755/19027/21
Провадження №: 3/755/379/22
"10" січня 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , податковий номер № НОМЕР_1 , працюючого на посаді директора ТОВ «Абсолют Сервіс-К», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.163-1 КУпАП, -
за участю осіб, які беруть участь у провадженні
у справі про адміністративне правопорушення:
особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення зі складеним протоколом відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Як вбачається з протоколу, серії №32142/SR12/26-15-04-06-23 від 03.11.2021 року, «Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ окремих об'єктів та категорій платників управління податкового адміністрування з юридичних осіб ГУ ДПРС у м. Кирєві, Фіяло І.А. при проведенні камеральної перевірки правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2021 року ТОВ «Абсолют Сервіс-К» ЄДРПОУ 44339729 (м. Київ, вул. П.Запорожця, 26-А, кв.206/1) встановлено, що посадова особа директор ТОВ «Абсолют Сервіс-К» ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), вчинила порушення порушення вимог п.200.4 ст.200 ПК України від 02.12.2010 р. та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. ТОВ «Абсолют Сервіс-К» не має права на отримання, заявленої до бюджетного відшкодування ПДЖВ на рахунок платника у банку, суми в розмірі 481289 грн. по декларації за серпень 2021 року».
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні просила закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що протокол про адміністративні правопорушення складений за відсутністю складу адміністративного правопорушення та без жодних доказів, оскільки нею 17.09.2021 року було подану Податкову декларацію, але через брак досвіду було допущено помилку, на момент проведення перевірки нею 08.10.2021 року було подано уточнюючу декларацію, котру інспектор не взяв до уваги. До того ж, їй не було відомо про складений відносно неї протокол, до того моменту, як надійшла судова повістка.
Також до суду надійшло письмове клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в якому зазначається, що протокол складено безпідставно і в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення та надано підтверджуючі документи.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши клопотання з додатками та наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Диспозицією частини 1 статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до вимог ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Положеннями ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини наголошує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчинені певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді: суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Як вказаного у справах «Малофеева проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшкувати докази на користь обвинувачення, оскільки не становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З протоколу про адміністративні правопорушення, №32142/SR12/26-15-04-06-23 від 03.11.2021 року, «Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ окремих об'єктів та категорій платників управління податкового адміністрування з юридичних осіб ГУ ДПРС у м. Києві, Фіяло І.А. при проведенні камеральної перевірки правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2021 року ТОВ «Абсолют Сервіс-К» ЄДРПОУ 44339729 (м. Київ, вул. П.Запорожця, 26-А, кв.206/1) встановлено, що посадова особа директор ТОВ «Абсолют Сервіс-К» ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), вчинила порушення порушення вимог п.200.4 ст.200 ПК України від 02.12.2010 р. та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. ТОВ «Абсолют Сервіс-К» не має права на отримання, заявленої до бюджетного відшкодування ПДЖВ на рахунок платника у банку, суми в розмірі 481289 грн. по декларації за серпень 2021 року».
Разом з тим, як вбачається з наданих до суду документів особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, нею було подана уточнююча Податкова декларація - 08.10.2021 року, до моменту проведення перевірки Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ окремих об'єктів та категорій платників управління податкового адміністрування з юридичних осіб ГУ ДПРС у м. Києві Фіяло І.А. камеральної перевірки, а саме 18.10.2021 року, однак не взята до уваги інспектором під час проведення перевірки.
Відповідно до ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
До того ж, з отриманих судом матеріалів та пояснень ОСОБА_1 , в тому числі даних протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було достовірно відомо про факт складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що копію протоколу особа не отримувала, її підпис в протоколі відсутній.
Таким чином, достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, матеріали справи не містять та в ході судового розгляду встановлено не було.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в її діях складу правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, акт про результати камеральної перевірки ТОВ «Абсолют-Сервіс-К» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2021 року; листами та повідомленнями, які не булі вручені особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені у судовому засіданні жодним доказом.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не знайшов підтвердження в судовому засіданні, що зумовлює закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.1, 7, 9, 163-1, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва Ю.В. Іваніна