Справа № 755/11909/21
"11" січня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини. Свої вимоги мотивувала тим, що з 19 грудня 2015 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 85 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач уточнила підстави позову та з урахуванням уточненої позовної заяви остаточно просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 грн., визначив у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно і до досягнення повноліття.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09 вересня 2021 року ухвалою суду у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
05 жовтня 2021 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про закриття провадження у справі відмовлено.
05 жовтня 2021 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини залишено без руху.
24 листопада 2021 року ухвалою суду постановлено продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
З 19 грудня 2015 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем (а.с. 5). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем (а.с. 6).
19 січня 2018 року заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини-задоволено частково: стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. щомісяця, починаючи з 08 листопада 2017 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 29-31).
Позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 грн., визначив у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно і до досягнення повноліття.
Між сторонами виникли аліментні правовідносини щодо зобов'язання батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Предметом доказування є погіршення матеріального стану та зміна сімейного стану, які мають бути враховані при зміні розміру аліментів.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що визначений рішенням суду розмір аліментів не забезпечує нормального розвитку дитини, нормального харчування, придбання необхідних речей для побутових потреб дитини.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Представник відповідача скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого зазначив, що протягом 2018-2021 років на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року сплачує на користь позивача аліменти навіть у більшому розмірі, ніж встановлено судовим рішенням.
На підтвердження відзиву представник відповідача надав суду постанову про відкриття виконавчого провадження № 56164329 від 12 квітня 2018 року з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року (а.с. 43), постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, прийняту в межах виконавчого провадження № 56164329 від 14 травня 2019 року з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року (а.с. 44-45), копії квитанцій про сплату аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 46-82).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів на інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених ст. 184 Сімейного кодексу України (коли розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі).
Прожиткові мінімуми для piзних категорій населення на 2021 рік в Україні встановлюються Законом «Пpo Державний бюджeт на 2021 рік» (на день виникнення спірних правовідносин) за поданням Міністерства фінансів.
Так, статтею 7 Закону встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 01 січня 2021 року у розмірі 1921 грн; із 01 липня 2021 року - 2013 грн; із 01 грудня 2021 року - 2100 грн.; дітей віком від 6 до 18 років: із 01 січня 2021 року - 2395 грн; із 01 липня 2021 року - 2510 грн; із 01 грудня 2021 року - 2618 грн.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до п.п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст.192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.
Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, підлягає заміні спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 2 000,00 грн. на стягнення аліментів у частці від доходу.
За встановлених обставин з урахуванням положень ст. 182 Сімейного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» (на день звернення до суду) суд вважає, що позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів підлягають задоволенню повністю: змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 грн., визначив у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно і до досягнення повноліття.
Згідно абз. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Також, позивач просив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
15 листопада 2021 року між позивачем та адвокатом Карпан Марією Олексіївною було укладено договір № 1-Д/Д про надання правничої допомоги (а.с. 100-102).
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 57 позивачем 15 листопада 2021 року сплачено на користь адвоката Карпан Марії Олексіївни грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 103).
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Однак позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Крім того, судом встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом 21 липня 2021 року, а договір про надання правничої допомоги № 1-Д/Д, укладено 15 листопада 2021 року.
За встановлених обставин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, ст.ст. 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити повністю.
Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000,00 грн., визначив у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно і до досягнення повноліття.
Аліменти в зміненому розмірі стягувати з дня набрання чинності рішенням суду.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна