Справа № 755/16693/21
Провадження №2/755/774/22
"11" січня 2022 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючої судді - Коваленко І.В.,
при секретарі судового засідання - Ковшобі А.К.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги ,-
30 вересня 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за внески за отримані житлово - комунальні послуги в сумі 9 023,00 грн., 1921,64 грн. інфляційної складової боргу та 772,02 грн. - 3 % річних, а також відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 2400,00 грн..
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 грудня 2015 року співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький». Функції з управління та обслуговування багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСББ «Стародарницький» розпочало з 31 жовтня 2016 року. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті несплати ОСОБА_1 внесків на утримання будинку ОСББ «Стародарницький» за період з червня 2017 року по червень 2021 року включно, станом на 31 липня 2021 року нараховано заборгованість у розмірі 9 023,00 грн. У зв'язку із простроченням сплати відповідачем спожитих житлово-комунальних послуг позивачем також нараховано 3 % річних у розмірі 772,02 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 921,64 грн.
18 жовтня 2021 року ухвалою відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження, копія позовної заяви разом з доданими до неї документами, адресована відповідачу, повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», станом на 10.01.2022 року, відповідач процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Предметом регулювання Закону України «Про житлово комунальні послуги» № 2189-VIII є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Згідно із статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об'єднання.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Частиною 1 статті 20 вказаного Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно із статтею 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об'єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об'єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб'єктів господарювання.
Частина 3 статті 23 цього Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення, і водночас співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об'єднання здійснює через свої органи управління.
Судом встановлено, що 17.12.2015 року проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький». (а.с. 15-16)
Відповідно до протоколу загальних зборів № 4-3, від 31.10.2016 року, функції з управління та обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , ОСББ «Стародарницький» розпочало з 31.10.2016 року.(ас.7)
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний блюз» діє на підставі Статуту, який затверджено Загальними зборами ОСББ «Лазурний блюз» (протокол №7 від 20 січня 2018 року). (ас. 17-21)
Згідно Статуту ОСББ «Стародарницький» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 2.1. Статуту ОСББ «Стародарницький», метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна Об'єднання, своєчасного надходження коштів від співвласників багатоквартирного будинку для сплати всіх платежів, передбачених законодавством, цим Статутом та правочинами, що укладені Об'єднанням. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Пунктом 2.2. Статуту визначено, що завданням Об'єднання є забезпечення: належного утримання будинку та прибудинкової території; реалізація прав власників приміщень та квартир будинку на володіння, користування та розпорядження спільним майном; сприяння співвласникам Об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; виконання власниками приміщень та квартир будинку своїх зобов'язань та обов'язків, пов'язаних з діяльністю Об'єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 276675842 від 25.09.2021 року. (а. с. 6)
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати спожитих житлово-комунальних послуг відповідачу станом на 31.07.2021 року нараховано заборгованість у розмірі 9 023,00 грн. за період з серпня 2018 року по жовтень 2018 року, що підтверджується розрахунком наданих послуг квартирі АДРЕСА_1 .
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
За змістом ст. ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно норми частини 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник багатоквартирного будинку несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, серед іншого, приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання (частина 2 ст. 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг, права позивача підлягають судовому захисту, а тому, позовні вимоги ОСББ «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення 9 023,00 грн. заборгованості за внески за отримані житлово - комунальні послуги за період з серпня 2018 року по серпень 2018 року є обгрунтовані, та такими, що підлягають задоволенню, крім того, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 1921,64 грн., а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі - 772,02 грн., в свою чергу, відповідач не скористався своїм процесуальним правом подати заперечення, які б могли спростувати наведені у позовній заяві доводи позивача та наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду ОСББ «Стародарницький» уклало з Адвокатським бюро «Калашнюк і Партнери» Договір про надання правової допомоги № 67 від 02 липня 2021 року.
Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець забезпечує ознайомлення із статутними документами ОСББ, ознайомлення з рішеннями загальних зборів, проведення розрахунку заборгованості та підготовка позовної заяви з додатками та документів для звернення до суду в порядку позовного провадження за період боргу, щодо боржника ОСОБА_1 , власника квартири АДРЕСА_1 , та подачу до суду позовної заяви в порядку спрощеного провадження не пізніше 30.09.2021 року через засоби поштового зв'язку, безпосердньо через канцелярію Дніпровського районного суду м. Києва або через електронний суд, орієнтовний обсяг витраченого часу - 4 години.
В матеріалах справи міститься рахунок-фактура № РФ-000120 від 02.07.2021 року до Договору про надання правової допомоги № 67 від 02.07.2021 року, який містить перелік виконаних робіт щодо позовної заяви про стягнення боргу з ОСОБА_1 на суму 2400 грн., підписаний виконавцем.
Крім того, до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення № 320 від 25.09.2021 року про оплату ОСББ «Стародарницький» витрат за правову допомогу на рахунок Адвокатського бюро «Калашнюк і Партнери» згідно рахунку-фактури РФ-000120 від 02.07.2021 року.
Таким чином, надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені витрати на правничу допомогу згідно Договору про надання правничої допомоги від 02.07.2021 року № 67 у сумі 2 400,00 грн., - що є правомірним розподілом витрат з огляду на задоволення позову в повному обсязі та гонорару адвоката у розмірі 1171,66 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн., які сплачено позивачем за подання даного позову до суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", , ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» заборгованість за щомісячні внески на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 за період з серпня 2018 року по жовтень 2018 року у розмірі 9 023,00 (дев'ять тисяч двадцять три) гривні, інфляційні нарахування в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривні 64 коп., 3 % річних в сумі 772 (сімсот сімдесят дві) гривні 02 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 коп., та гонорар адвоката у розмірі 1171 (одна тисяча сто сімдесят одна) гривня 66 коп., а всього 15 288 (п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 32 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11 січня 2022 року.
Учасники справи:
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» (02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 17а, код ЄДРПОУ 40182399)
Відповідач - ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
С у д д я І.В.Коваленко