Справа № 755/20671/21
Провадження №: 3/755/388/22
"05" січня 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Іваніна Ю.В., при секретарі судових засідань Ірклієнко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, матеріали адміністративної справи, які надійшли Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Арменії, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.156 КУпАП, -
за участю осіб, які беруть участь у провадженні
у справі про адміністративне правопорушення:
особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення зі складеним протоколом відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.156 КУпАП.
Як вбачається з протоколу, серії ВАБ №570818 від 26.11.2021 року, «26 листопада 2021 року о 18-10 год., в м. Києві по пр-ту Броварському, 44, ПкіВ «Гідропарк», директор кафе «Аглай» ОСОБА_1 порушив правила торгівлі тютюновими виробами, а саме здійснював торгівлю кальяну, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.156 КУпАП».
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні просив закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що протокол про адміністративні правопорушення штучно створений, складений за відсутністю складу адміністративного правопорушення та без жодних доказів, оскільки на момент проведення перевірки представниками поліції його на місці не було, він не здійснює торгівлю кальяном та не дозволяє персоналу. 26.11.2021 року до його кафе зайшли чоловіки та звернулись до офіціанта з проханням поставити їм кальян. Офіцант ОСОБА_3 пішов до сусіднього кафе та попроств у них кальян, поставив його даним чоловікам у його кафе без його відома, а чоловіки виявились співробітниками поліції та відразу склали на нього протокол.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що був на стажировці у кафе «Аглай», коли до них зайшли чоловіки та хотіли покурити кальян за окрему плату. Оскільки директор кафе ОСОБА_1 не здійснює торгівлю тютюновими виробами, він вирішив підзаробити і пішов до сусіднього кафе та попросив кальян. Коли він приніс кальян та поставив його чоловікам, вони представились співробітниками поліції та почали складати протокол на директора кафе ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та свідка, дослідивши клопотання з додатками та наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частиною 3 ст.156 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю тютюновими виробами з рук, тобто торгівля означеними виробами суб'єктами, які відповідно до вимог законодавства не мають права на здійснення такої торгівлі.
Відповідно до вимог ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Положеннями ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини наголошує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчинені певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді: суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Як вказаного у справах «Малофеева проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшкувати докази на користь обвинувачення, оскільки не становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З протоколу про адміністративні правопорушення, серії ВАБ №570818 від 26.11.2021 року, «26 листопада 2021 року о 18-10 год., в м. Києві по пр-ту Броварському, 44, ПкіВ «Гідропарк», директор кафе «Аглай» ОСОБА_1 , порушив правила торгівлі тютюновими виробами, а саме здійснював торгівлю кальяну, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.156 КУпАП».
Разом з тим, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений без зазначення суті вчиненого правопорушення та при оформленні матеріалів даної справи працівниками поліції було невірно визначено частину статті 156 КУпАП, оскільки згідно протоколу перевірка у кафе «Аглай» виявлено продаж тютюнових виробів без дозвільних на це документів, за яке передбачена відповідальність частиною другою статті 156 КУпАП - порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Також, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що дане правопорушення було вчинено не особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , оскільки торгівлю кальяном здійснив свідок ОСОБА_3 без відома директора кафе.
Таким чином, достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, матеріали справи не містять та в ході судового розгляду встановлено не було.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в її діях складу правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, поясненнями понятих, письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені у судовому засіданні жодним доказом.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, не знайшов підтвердження в судовому засіданні, що зумовлює закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.1, 7, 9, 44-3, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.156 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Вилучене майно, а саме: кальян в кількості 1 шт, які згідно накладної від 29.11.2021 року, були передані на відповідальне зберігання ДОП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, - повернути власнику.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва Ю.В. Іваніна