Справа № 755/20975/21
Провадження №: 3/755/396/22
"05" січня 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Управління патрульної служби МВС України у м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого вантажоперевізником в ТОВ «Карпенко», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали адміністративної справи зі складеним протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124, 122-4 КУпАП.
Як убачається з даних, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД №218965 від 30.11.2021 року та серії ААД №218966 від 30.11.2021 року, « ОСОБА_1 , 14 листопада 2021 року, о 11-20 годині, в м. Києві по пр-ту Шухевича, керуючи транспортним засобом «Даф», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Кроне», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час руху при виникненні перешкоди, яку він об'єктивно спроможний оцінити, не вжив всіх заходів для безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого відбулося пошкодження дорожньої фрези Wirtgen п.3.653-50 АА».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП, не визнав та пояснив, що 14 листопада 2021 року, о 11-20 годині, в м. Києві по пр-ту Шухевича в сторону м. Бровари, керуючи транспортним засобом «Даф», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Кроне», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався в крайній правій смузі, а перед світлофором в другій полосі з справа велися дорожні роботи, так як стрілки світлофора вказували направлення руху прямо тільки двох крайніх правих смуг, а третя смуга з справа вказувала поворот наліво, куди йому потрібно було їхати. Тому він проїжджав повз службовий автомобіль дорожніх служб та зупинився на світлофорі. Звуку та удару зіткнення не відчув. Його причеп тентований, але на ньому не було жодного пошкодження. Коли стояв та чекав зеленого сигналу світлофору спілкувався з представником дорожньої служби, котрий нічого про ДТП йому не казав. Пізніше, йому зателефонував працівник поліції та повідомив про ДТП. Відео на перегляд йому не надавалося.
Просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення та ніяких доказів на підтвердження того факту, що саме ним не було вчинено ДТП немає.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Диспозицією статті 124 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, за що встановлено відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Диспозицією статті 122-4 КУпАП, передбачає відповідальність за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В протоколі інспектором ДПП Мартиненко Є.М. зазначено, що ОСОБА_1 порушено п.2.3б, 12.3 ПДР України.
Зокрема, в судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1 та наданого до суду з протоколом відео, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 14 листопада 2021 року, о 11-20 годині, в м. Києві по пр-ту Шухевича, керував транспортним засобом «Даф», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Кроне», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався в крайній правій смузі. Однак, як вбачається з відео, стоячи на світлофорі та під час тривалого очікування зеленого сигналу світлофору, дорожня фреза Wirtgen п.3.653-50 АА, навмисно була повернута на автомобіль «Даф» в момент загоряння зеленого сигналу світлофору, а коли даний автомобіль почав рух, проїжджаючи повз службовий автомобіль дорожніх служб фреза повернулася на місце. Зіткнення з фрезою ОСОБА_1 не відчув, тому й поїхав далі. Його причеп тентований, але на ньому не виявлено жодного пошкодження.
Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП, матеріали справи не містять.
При цьому в матеріалах справи відсутні жодне підтвердження, що інший учасник ДТП - ОСОБА_2 являється працівником дорожньої служби, не встановлено, на якому саме службовому транспортному засобі було пошкоджено дорожню фрезу.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в його діях складу правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , письмові пояснення учасників ДТП та пояснення ОСОБА_1 , схему місця ДТП, відео наданого до протоколу, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №218965, від 30.11.2021 року, не підтверджені у судовому засіданні, а також спростовуються дослідженими судом належними та допустимими доказами.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП відсутні, а тому й відсутній умисел на залишення місця ДТП, а згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення за ст.122-4 КУпАП, долучені до нього письмові докази, пояснення ОСОБА_1 , за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №218966, від 30.11.2021 року, не підтверджені у судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення п.2.3б, 12.3, 2.10 Правил Дорожнього руху водієм ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та ст. 122-4 КУпАП, - залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.33, 36, 124, 122-4, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м. Києва Ю.В. Іваніна