Справа № 727/9429/21
Провадження № 3/727/102/22
10 січня 2022 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицький В.Г., при секретарі Заверусі Б. з участю прокурора Соловйова С.В., Кравченко І.М., представника Єнь Д.В., розглянувши протоколи з матеріалами, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції,про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше працюючої керівником Чернівецької обласної прокуратури, зареєстрованої та мешканки в АДРЕСА_1 , за ст.ст. 172-7 ч.1, 172-7 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Встановив:
З Національного агентства з питань запобігання корупції до суду надійшло вісім протоколів про вчинення адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 , які постановою суду від 13.10.2021 року були об'єднані в одне провадження.
Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення №33-02/822 (дата вчинення 31.03.2021 року), №33-02/818 (дата вчинення 01.04.2021 року), №33-02/821 (дата вчинення 01.04.2021 року), №33-02/824 (дата вчинення 31.03.2021 року) від 23 вересня 2021 року, складеними за ч.1 ст.172-7 КУпАП, та згідно з протоколами про адміністративне правопорушення №33-02/820 (дата вчинення 01.04.2021 року), №33-02/823 (дата вчинення 31.03.2021 року), №33-02/819 (дата вчинення 01.04.2021 року), №33-02/825 (дата вчинення 31.03.2021 року) від 23 вересня 2021 року, складеними за ч.2 ст.172-7 КУпАП, ОСОБА_1 31.03.2021 року та 01.04.2021 року будучи керівником Чернівецької обласної прокуратури, всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила про наявний у неї реальний конфлікт інтересів, що виник у зв'язку із підписанням нею дисциплінарних скарг відносно начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Чернівецької обласної прокуратури П'ятковського І.М., прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області Каравана Ю.М., начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 , першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Крім того, ОСОБА_1 31.03.2021 року та 01.04.2021 року, будучи керівником Чернівецької обласної прокуратури, всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: за наявності приватного інтересу звернулася із дисциплінарною скаргою до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі - Кадрова комісія) про вчинення начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, начальником управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_4 дисциплінарного проступку, прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, першим заступником керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.п.1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів та повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Згідно з ч.3 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про прокуратуру», Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пп.1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону (у тому числі посадові та службові особи органів прокуратури) зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Констатація порушення зазначених вимог та, відповідно, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, можлива за таких умов: у особи наявний реальний конфлікт інтересів; за наявності реального конфлікту інтересів особа під час виконання своїх службових/представницьких повноважень вчиняє дії чи приймає рішення.
З огляду на визначення реального конфлікту інтересів, наведеного в абз.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», для його констатації необхідно встановлення одночасно таких складових: приватний інтерес; службові/представницькі повноваження; суперечність між приватним інтересом та службовими/представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Наказом Генерального прокурора І.Венедіктової від 10.09.2020 року №266к на посаду керівника Чернівецької обласної прокуратури строком на п'ять років з 11.09.2020 року призначено ОСОБА_1 .
Згідно з пп.«е» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 (перебуваючи на посаді керівника Чернівецької обласної прокуратури) була суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів поширюються на осіб, що зазначені у п.п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції». Таким чином, зазначені обмеження поширювалися в тому числі і на ОСОБА_1 .
Крім того, на момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 належала до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, що зазначені у примітці до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції».
У листі Офісу Генерального прокурора від 20.05.2021 року №07/1/1-1674вих-21 зазначається, що згідно з пунктом 7 наказу Генерального прокурора від 07.08.2020 року №365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» обов'язки між керівництвом обласних прокуратур розподіляються наказами їх керівників.
Відповідно до наказу керівника Чернівецької обласної прокуратури від 05.02.2021 №12 «Про розподіл обов'язків між керівництвом Чернівецької обласної прокуратури» за керівником обласної прокуратури залишено, зокрема, питання загальної організації роботи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про прокуратуру», керівник обласної прокуратури представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
Дисциплінарні скарги про вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 дисциплінарного проступку підписані ОСОБА_1 як керівником Чернівецької обласної прокуратури.
Реалізуючи повноваження представляти обласну прокуратуру, ОСОБА_1 як керівник Чернівецької обласної прокуратури звернулася до Кадрової комісії із дисциплінарними скаргами від 31.03.2021 року та від 01.04.2021 року про вчинення прокурорами ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 дисциплінарного проступку.
Відповідно до абз.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
З листа Офісу Генерального прокурора від 20.05.2021 року №07/1/1-1674вих-21 вбачається, що згідно з наказом Генерального прокурора від 26.03.2021 року №74 упродовж 29 березня - 2 квітня працівниками Офісу Генерального прокурора проведено перевірку стану організації роботи на основних напрямах прокурорської діяльності в Чернівецькій обласній прокуратурі, під час якої серед іншого вивчено питання, порушені у колективному зверненні працівників цієї прокуратури від 26.03.2021 року, яке підписано ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та іншими працівниками.
За результатами такої перевірки заступником Генерального прокурора Якубовським М.В. подано дисциплінарну скаргу до Кадрової комісії про вчинення керівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Копію дисциплінарної скарги направлено ОСОБА_1 листом від 09.04.2021 року №07/3/2-214дс-30дп-21-733вих-21.
У вищевказаному листі також зазначається, що під час проведення Генеральною інспекцією перевірки за колективним зверненням працівників Чернівецької обласної прокуратури від 26.03.2021 року щодо можливих неправомірних дій керівника вказаної прокуратури ОСОБА_1 в ході опитування окремих працівників встановлено, що звернення підписане особисто працівниками прокуратури (зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ), які вважають дії керівника Чернівецької обласної прокуратури Кравченко І.М. неправомірними.
Водночас, зазначена інформація до відома ОСОБА_1 працівниками Генеральної інспекції не доводилась.
Натомість, у листі ОСОБА_8 , Голови Кадрової комісії від 19.04.2021 року №07/3/2-812вих-21 зазначається, що в соціальній мережі «Facebook» в групі «Прокурори України» 26.03.2021 року викладена публікація, а саме PDF-файл колективного звернення працівників Чернівецької обласної прокуратури до Генерального прокурора та на офіційному сайті Буковинської незалежної інформаційної агенції опублікована стаття із заголовком «Грандіозний скандал» в обласній прокуратурі: більшість працівників написали листа ОСОБА_9 про недовіру своїй керівниці ОСОБА_10 », що набуло резонансу.
У вказаному листі, як і у листі Офісу Генерального прокурора від 20.05.2021 року №07/1/1-1674вих-21 також зазначається інформація щодо проведення перевірки за вищевказаним зверненням працівників Чернівецької обласної прокуратури та про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 .
З листа вбачається, що членом Кадрової комісії прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 09.04.2021 року.
У той же час у листі мова йде про те, що 13.04.2021 року до Кадрової комісії від керівника Чернівецької обласної прокуратури Кравченко І.М. надійшли дисциплінарні скарги стосовно 4 працівників даної обласної прокуратури.
Так, до Кадрової комісії ОСОБА_1 подано дисциплінарні скарги від 31.03.2021 року та від 01.04.2021 року відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 .
У скаргах ОСОБА_1 зазначає, що замість виконання покладених на ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 обов'язків, порушуючи присягу прокурора та ст.ст.4, 10, 11, 21 та 29 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, останні здійснили організовану протидію діяльності Чернівецької обласної прокуратури.
ОСОБА_1 вказує на те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за свої суттєві прорахунки в роботі, не бажаючи виконувати належним чином свої обов'язки, шляхом погроз, спонукань та іншого незаконного впливу змусили більшість працівників прокуратури поставити свої підписи під заздалегідь підготовленим, надуманим текстом «так званого» колективного звернення, яке було скероване до Офісу Генерального прокурора 26.03.2021 року.
У дисциплінарній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 створили у колективі Чернівецької обласної прокуратури умови, за яких здійснюють тиск на підлеглих працівників. Вказані особи схиляли та примушували до підписання листа підлеглих працівників, в якому висвітлені спотворені відомості про роботу обласної прокуратури та фактично здійснюється мобінг, з метою дискредитації та звільнення керівника колективу.
Крім того, ОСОБА_1 у скарзі зазначила, що поведінка ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 грубо порушує етичні стандарти професійної поведінки прокурорів, спонукає до аналогічних правопорушень інших працівників, викликає негативне ставлення громадськості до співробітників органів прокуратури та, відповідно, підриває авторитет органів прокуратури в цілому.
Так, у скарзі (вх. ОГП №67750-21 від 26.03.2021 року) на ім'я Генерального прокурора Венедіктової І.В., що підписана у тому числі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зазначається, зокрема, про те, що ОСОБА_1 декларує себе як всемогутнього керівника, якому все дозволено, нівелюючи при цьому конституційні гарантії та норми верховенства права, формує негативний морально - психологічний клімат, який через постійні інтриги ґрунтується на страху. Задля досягнення своїх особистих амбітних цілей вона допускає факти необ'єктивного підходу до оцінки професійних, ділових та особистих якостей підлеглих працівників та безпосереднє їх приниження.
З вказаного звернення вбачається, що колектив Чернівецької обласної прокуратури звернувся із вказаним зверненням до Генерального прокурора Венедіктової І.В. з проханням відреагувати на викладені у зверненні факти, оскільки подальше якісне виконання своїх професійних обов'язків під керівництвом ОСОБА_1 було неможливим.
Із наведених фактів вбачається, що ОСОБА_1 було відомо про звернення колективу Чернівецької обласної прокуратури до Генерального прокурора Венедіктової І.В., у якому оскаржувались її дії; відомо про те, що воно було підписане, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а також вбачається, що підставою для дисциплінарної скарги відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 стало саме це звернення.
Є очевидним, що у ОСОБА_1 під час звернення до Кадрової комісії із дисциплінарною скаргою про вчинення начальником управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Чернівецької обласної прокуратури П'ятковським І.М., прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області Караваном Ю.М., начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури Луканьовим А.Л., першим заступником керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, був наявний приватний інтерес, зумовлений негативним ставленням до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як до ініціаторів підписання колективного звернення, згідно з яким від керівництва Офісу Генерального прокурора вимагалося у тому числі і звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Чернівецької обласної прокуратури.
Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність прокуратури ґрунтується на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Відповідно до п.4 ч.4 ст.19 зазначеного Закону, прокурор зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Статтею 10 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 року, передбачено, що прокурор зобов'язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об'єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.30 вказаного Кодексу, у відносинах з підпорядкованими працівниками керівники всіх рівнів мають поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності.
Крім того, керівники прокуратури повинні, зокрема, бути справедливими і об'єктивними в оцінці роботи підпорядкованих працівників.
Реалізуючи службові повноваження керівника Чернівецької обласної прокуратури щодо представництва цієї прокуратури, ОСОБА_1 мала діяти в інтересах служби, що включає у тому числі необхідність дотримуватися вимог професійної етики, діяти об'єктивно та неупереджено як у відносинах з підпорядкованими працівниками так і у відносинах з третіми особами.
В той же час, приватний інтерес ОСОБА_1 превалював над інтересами служби, таким чином між її приватним інтересом та її службовим повноваженням виникла суперечність.
Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про прокуратуру», право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
ОСОБА_1 підписала дисциплінарні скарги відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не як фізична особа. Факт реалізації ОСОБА_1 повноважень щодо підпису такої дисциплінарної скарги саме як керівником Чернівецької обласної прокуратури є очевидним свідченням упередженості з її боку як керівника до працівників прокуратури.
ОСОБА_1 мала утриматися від реалізації відповідного службового повноваження, що і було б демонстрацією її неупередженості, як службової особи.
Натомість, суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями вплинула на об'єктивність та неупередженість вчинення нею дій, що призвело до вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
З огляду на норми п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» та п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про прокуратуру», про наявність реального конфлікту інтересів ОСОБА_1 мала повідомити Генерального прокурора України Венедіктову І.В.
На відповідний запит Національного агентства від 30.04.2021 року №33-02/29492/21 щодо надання інформації та копій документів стосовно ОСОБА_1 , яким, зокрема, запитувалось, чи повідомляла ОСОБА_1 . Генерального прокурора Венедіктову І.В. про наявність у неї реального конфлікту інтересів, Офісом Генерального прокурора листом від 20.05.2021 року №07/1/1-1674вих-21 не надано інформації та документів, які б підтверджували факт такого повідомлення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала свої письмові заперечення та просила закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Представник ОСОБА_1 - Єнь Д.В. в судовому засіданні в режимі відеоконференції просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Прокурор в судовому засіданні в режимі відеоконференції вважав, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення і просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення №33-02/822, №33-02/818, №33-02/821, №33-02/824, №33-02/820, №33-02/823, №33-02/819, №33-02/825 від 23.09.2021 року; лист ОСОБА_14 від 19.04.2021 року №07/3/2-812вих-21 (т.1 а.с.15-16); дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області ОСОБА_5 дисциплінарного проступку від 01.04.2021 року (т.1 а.с.17-23); дисциплінарну скаргу про вчинення першим заступником керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 дисциплінарного проступку від 31.03.2021 року (т.1 а.с.24-30); дисциплінарну скаргу про вчинення начальником управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_4 дисциплінарного проступку від 31.03.2021 року (т.1 а.с.31-35); дисциплінарну скаргу про вчинення начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 дисциплінарного проступку від 01.04.2021 року (т.1 а.с.40-46); лист Офісу Генерального прокурора від 20.05.2021 року №07/1/1-1674вих-21 (т.1 а.с.50-52); присягу працівника прокуратури Кравченко І.М. (т.1 а.с.55); наказ Офісу Генерального прокурора №266к від 10.09.2020 року про призначення ОСОБА_1 на посаду керівника Чернівецької обласної прокуратури строком на п'ять років з 11.09.2020 року (т.1 а.с.56); висновок за результатами службового розслідування щодо можливого порушення антикорупційного, трудового та іншого законодавства, допущених керівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_1 , що могло призвести до нецільового використання бюджетних коштів та втрат від 04.03.2021 року (т.1 а.с.57-76); колективне звернення працівників Чернівецької обласної прокуратури від 26.03.2021 року (т.1 а.с.77-87); наказ Чернівецької обласної прокуратури №12 від 05.02.2021 року «Про розподіл обов'язків між керівництвом Чернівецької обласної прокуратури» (т.1 а.с.88-90); наказ Чернівецької обласної прокуратури №593-к від 11.09.2020 року «Про призначення ОСОБА_3 » (т.1 а.с.91); наказ Чернівецької обласної прокуратури №875-к від 02.11.2020 року «Про призначення ОСОБА_4 » (т.1 а.с.92); наказ Чернівецької обласної прокуратури №886-к від 02.11.2020 року «Про призначення ОСОБА_2 » (т.1 а.с.93); наказ Чернівецької обласної прокуратури №68-к від 04.02.2019 року «Про призначення ОСОБА_5 » (т.1 а.с.94); наказ Чернівецької обласної прокуратури №685-к від 21.09.2020 року «Про визначення робочого місця ОСОБА_5 » (т.1 а.с.95); наказ Чернівецької обласної прокуратури №970-к від 24.11.2020 року «Про визначення робочого місця ОСОБА_5 » (т.1 а.с.96); повідомлення ОСОБА_5 про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» (т.1 а.с.98-99); звернення ОСОБА_5 від 28.12.2020 року (т.1 а.с.100-105), вважаю, що провадження у справі необхідно закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з такого.
Як встановлено в судовому засіданні, наказом Офісу Генерального прокурора №266к від 10.09.2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду керівника Чернівецької обласної прокуратури строком на п'ять років з 11.09.2020 року.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про прокуратуру», керівник обласної прокуратури: представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями; організовує діяльність обласної прокуратури; призначає на посади та звільняє з посад прокурорів обласних та окружних прокуратур у встановленому цим Законом порядку; затверджує акти з питань, що стосуються організації діяльності обласної прокуратури; у десятиденний строк з моменту вивільнення посади повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у обласній прокуратурі; забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів обласної прокуратури; призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом; у встановленому порядку та на підставі рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування його на посаді прокурора; контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства та інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій; виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
Норма статті 16 Закону України «Про прокуратуру» передбачає незалежність прокурора, яка забезпечується зокрема, особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.45 Закону України «Про прокуратуру», дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про прокуратуру», право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Частинами 4, 10 статті 46 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки.
Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Тобто, скерування дисциплінарних скарг на прокурора не відноситься до дискреційних повноважень керівництва прокуратури згідно з ст.11 Закону України «Про прокуратуру», а право написати таку дисциплінарну скаргу має кожний.
Вважаю, що при направленні дисциплінарних скарг ОСОБА_1 не мала дискреційних повноважень та це не було управлінське рішення.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Крім того, статтею 48 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що відповідний орган, який здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу.
Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.
Диспозицією ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Тобто, для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення обов'язковою ознакою є вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів або прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Наявність реального конфлікту інтересів в даному випадку повинна знаходити свій прояв у відповідних наслідках у випадку вчинення особою дії або прийняття рішення.
В даному випадку такі наслідки мали настати у вигляді притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності, однак, жодних наслідків для ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 не настало.
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до службових повноважень лише ініціювалось питання відкриття дисциплінарного провадження щодо особи, за результатами якого рішення приймається виключно колегіальним органом, що здійснює дисциплінарне провадження на підставі та у порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру». Це виключає вплив будь-якого приватного інтересу на прийняте рішення.
З пункту 2 примітки до ст.172-7 КУпАП вбачається, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до пп.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія зазначеного Закону, є в тому числі і державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Конфлікт інтересів - це конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси, котрі випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій.
Іншими словами, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа виконуючи свої обов'язки має приватний інтерес (особисту заінтересованість), які хоча і необов'язково призведуть до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до абз.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Метою корупційного правопорушення є одержання неправомірної вигоди.
Згідно з пп.2, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.1 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів у випадку перебування особи на посаді в колегіальному органі, колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
За змістом зазначеної статті суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке правопорушення, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага чи будь-яку вигоду.
Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
Крім того, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
За змістом ст.172-7 КУпАП, особистий інтерес - це користь, вигода, яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП в сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином, хоча ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» і передбачає обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Отже, чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» зазначено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі №826/15347/17.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Вважаю, що в жодному з восьми протоколів про адміністративні правопорушення, які складені відносно ОСОБА_1 , не встановлено сукупність фактів, про які зазначено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією».
Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора №365 від 07.08.2020 року «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» визначено, що керівникам прокуратур усіх рівнів, їхнім першим заступникам та заступникам необхідно забезпечувати дієвий контроль за повнотою, якістю та своєчасністю виконання завдань і доручень керівництва відповідної прокуратури та прокуратур вищого рівня, планів роботи, рішень нарад, організаційно-розпорядчих актів, використовуючи різні форми та методи контролю.
У разі встановлення фактів порушень виконавської дисципліни, за рішенням керівника прокуратури вживати заходів для встановлення їх причин, притягнення до відповідальності винних осіб.
Тобто, до службових повноважень ОСОБА_1 як керівника обласної прокуратури безпосередньо належало і застосування заходів впливу за будь-які порушення виконавської дисципліни, в тому числі ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня суперечність між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями, оскільки підписання дисциплінарних скарг, за які ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, входило до її безпосередніх обов'язків, як керівника Чернівецької обласної прокуратури, а не її особистим рішенням, продиктованим корисливим умислом та наявністю приватного інтересу.
Тому, вважаю, що у ОСОБА_1 при скеруванні дисциплінарних скарг, відсутній реальний конфлікт інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» та ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, оскільки в протоколах про адміністративне правопорушення та прокурором в судовому засіданні не доведено належними доказами наявності реального конфлікту інтересів між приватним інтересом ОСОБА_1 в розумінні визначення поняття «приватний інтерес» у ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», та її службовими повноваженнями, під час прийняття зазначених рішень, що впливало на об'єктивність або неупередженість при прийнятті рішення, як обов'язкової складової складу правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
А тому провадження у справі необхідно закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, вважаю, що посилання ОСОБА_1 в своїх письмових запереченнях на те, що нею не було підписано протоколи про адміністративні правопорушення, не було отримано другий примірник протоколів, порушено її право на надання пояснень та подання доказів як на підстави для повернення протоколів на доопрацювання є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 була викликана до суду, їй надано можливість ознайомитись зі всіма матеріалами справи, вона їх сфотографувала. Після чого надіслала до суду свої письмові заперечення.
Таким чином, вважаю, що права ОСОБА_1 в даний час не порушені, а тому відсутні підстави для повернення протоколів про адміністративні правопорушення для доопрацювання.
Керуючись ст.ст.172-7 ч.1, 172-7 ч.2, 221,247 ч.1 п.1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання корупції», суддя, -
Постановив:
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: