Справа № 724/2392/21
Провадження № 3/724/21/22
11 січня 2022 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Єфтеньєв О.Г. розглянувши справу відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого водієм ТОВ «Дюваль компані», раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 164 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 818563 від 03.12.2021 року, ОСОБА_1 , 03.12.2021 року біля 15:50 год. на автодорозі Н-03, 304 км проводив господарську діяльність по перевезенню дизельного пального автомобілем Mercedes-Benz Actros 1843, д.н.з. НОМЕР_1 , спеціалізованим напівпричепом Fruehauf TJD BA3, д.н.з. НОМЕР_2 без одержання дозволу на таку діяльність, чим своїми діями порушив п. 24 ст. 7 п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але його захисник - адвокат Ватаманюк В.В. в судовому засіданні надав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення в якому просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопрушеннч.
Відповідальність за статтею 164 КУпАП настає за порушення порядку провадження господарської діяльності.
Диспозиція ч. 4 ст. 164 КУпАП, переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними.
Таким чином, відповідальність за ч. 4 ст. 164 КУпАП передбачена для суб'єктів господарювання за переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами з порушенням певних нормативно-правових актів.
Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» зазначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 818563 від 03.12.2021 року не містить відомостей того, у чому саме полягає правопорушення, до нього не додані докази того, що ОСОБА_1 здійснюється діяльності з перевезення пального транспортним засобом, без одержання дозволу дану діяльність, відсутність акцизної накладної та зазначення в акцизній накладній, зареєстрованій у Єдиному реєстрі акцизних накладних, операцій переміщення дизельного пального у цьому транспортному засобі.
Таким чином, в матеріалах справи відсутня така кваліфікуюча ознака господарської діяльності як діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 164 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності правопорушника, отримання від такої діяльності прибутку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 164 КУпАП, яка регулює суспільні відносини саме у сфері господарської діяльності.
Крім того, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ч. 4 ст.164,п. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 164 ч. 4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Суддя О.Г. Єфтеньєв