Ухвала від 10.01.2022 по справі 700/6/22

Справа № 700/6/22

Номер провадження 2/700/70/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 січня 2022 року Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявоюОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.175 ЦПК позовна заява повинна відповідати певним вимогам.

Ознайомившись із вказаною позовною заявою, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175,177 ЦПК України, а саме:

- позивач до позовної заяви не надала квитанцію про сплату судового збору.

Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, позивач вказує на звільнення її від сплати судового збору відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», який є визначальним при вирішенні питання щодо сплати та звільнення від сплати судового збору, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, з 01 вересня 2015 року виключено положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Положеннями статті 5 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року) визначено перелік категорій осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

На підставі Закону України № 484-VIII від 22.05.2015 року частина перша статті 5 ЗУ «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав) виключено.

За змістом Закону України "Про судовий збір" зі змінами, які прийняті пізніше, ніж Закон України "Про захист прав споживачів", вбачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання позивача на положення Закону України "Про захист прав споживачів" не можуть бути взяті до уваги.

Таким чином, за першим (часовим) критерієм перевагу в застосуванні має стаття 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки її остання редакція ухвалена пізніше останньої редакції статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Така правова позиція підтверджується і практикою Верховного Суду України в питаннях сплати судового збору в справах про захист прав споживачів (ухвала від 01.03.2016 року, справа № 6-484ц16).

Згідно зі ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв'язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України).

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення ЗУ «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг).

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовній заяві взагалі не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за заявлену вимогу немайного характеру у сумі 992,40 грн.(дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).

Позовна заява подана без додержання вимог ст., ст.175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без руху.

Роз'яснити позивачу необхідність усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду квитанції на підтвердження оплати судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. В. Бесараб

Попередній документ
102496845
Наступний документ
102496847
Інформація про рішення:
№ рішення: 102496846
№ справи: 700/6/22
Дата рішення: 10.01.2022
Дата публікації: 13.01.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лисянський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.01.2022)
Дата надходження: 05.01.2022
Предмет позову: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Розклад засідань:
18.05.2026 17:59 Лисянський районний суд Черкаської області
18.05.2026 17:59 Лисянський районний суд Черкаської області
18.05.2026 17:59 Лисянський районний суд Черкаської області
18.05.2026 17:59 Лисянський районний суд Черкаської області
18.05.2026 17:59 Лисянський районний суд Черкаської області
18.05.2026 17:59 Лисянський районний суд Черкаської області
18.05.2026 17:59 Лисянський районний суд Черкаської області
18.05.2026 17:59 Лисянський районний суд Черкаської області
18.05.2026 17:59 Лисянський районний суд Черкаської області
21.02.2022 11:00 Лисянський районний суд Черкаської області
18.03.2022 10:00 Лисянський районний суд Черкаської області