Справа № 711/7562/21
Номер провадження № 3/699/8/22
10.01.2022 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 01.07.2014 Смілянським РВ УДМС України в Черкаській області, непрацюючого, інші дані суду не відомі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від Придніпровського районного суду міста Черкаси надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 19.10.2021 серії ВАБ № 361971 (далі - протокол).
З протоколу вбачається, що 19.10.2021, близько 13.20 год., гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 в ході сварки із своєю співмешканкою ОСОБА_2 , висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї.
Потерпілою визначено ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Адміністративний матеріал, крім протоколу, містить лише письмові пояснення ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки не повідомив, заяви та клопотання від нього не надходили.
Таким чином, ужиті заходи попри їх об'ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Оскільки сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 (див. у т.ч. постанову ВС від 15.05.2019 по справі № 0870/8014/12).
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Суд, дослідивши матеріали справи, та відповідно до положень ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон про домашнє насильство) в ст. 1 надає наступні визначення:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона правопорушення за ст. 173-2 КУпАП передбачає, що внаслідок умисних дій могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої особи. Враховуючи обставини справи та передбачені Законом про домашнє насильство визначення термінів, мова у даному випадку могла б йти про вчинення психологічного насильства. Проте законом прямо передбачено, що дії правопорушника мають бути спрямовані на обмеження волевиявлення особи, а також мають настати негативні наслідки для постраждалої особи - мають викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричиняти емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або мають завдати шкоди психічному здоров'ю особи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний матеріал не містить відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення або і самої події.
Ураховуючи зміст наведених судом письмових доказів, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження по даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення від 19.10.2021 серії ВАБ № 361971 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 01.07.2014 Смілянським РВ УДМС України в Черкаській області, непрацюючого, інші дані суду не відомі - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Літвінова Г.М.