Справа № 698/475/20
Провадження № 2/698/15/22
про залишення позову без розгляду
10 січня 2022 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Баранова О.І.,
за участю секретаря Пугачовська Т.І.,
представника відповідача Давидова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні у залі суду в селищі Катеринопіль матеріали цивільної справи за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
16.07.2020 року позивач АТ КБ «Приватбанк» (надалі-позивач) звернувся до суду з вказаним вище позовом в обґрунтування якого зазначив, що станом на 08.06.2020 року відповідач ОСОБА_1 (надалі - відповідач) має заборгованість у розмірі 40779,77 грн. за кредитним договором, який було укладено 15.06.2011 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
Разом з матеріалами позовної заяви позивачем було подане клопотання про проведення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (т.1 а.с.77).
10.08.2020 року на підставі вказаного вище клопотання позивача судом було відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.(т.1 а.с.83)
Згідно ухвали від 18.01.2021 року, з урахуванням клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та заяви останнього про підробленість доказів, суд перейшов від розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. При цьому згідно абзацу третього резолютивної частини вказаної вище ухвали суду - явку сторін було визнано обов'язковою. (т.1 а.с. 209)
18.03.2021 року судом було постановлене про проведення у справі судової почеркознавчої експертизи, доручивши проведення останньої експертам Черкаського відділення Київського НДЕКЦ, із зупиненням провадження у справі.
Згідно ухвали Черкаського апеляційного суду від 29.09.2021 року ухвалу Катеринопільського районного суду від 18.03.2021 року було скасовано та направлено до суду першої інстанції на новий розгляд для вирішення питання в частині визначення експертної установи.
Після зміни процесуального порядку розгляду справи, представник позивача Руденко Р.В. брав участь у справі, зокрема у судовому засіданні, яке відбулося 01.02.2021 року. Однак в судові засідання 09.11.2021 року, 14.12.2021 року та 10.01.2022 року позивач представника не направив.
В судовому засіданні 10.01.2022 року представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою, належним чином повідомленого представника позивача у судові засідання 09.11.2021 року, 14.12.2021 року з урахуванням неявки представника останнього в судове засідання 10.01.2022 року.
Згідно рекомендованого повідомлення № 4930104941119 вбачається, що позивач 26.10.2021 року отримав повістку про виклик в судове засідання, призначене на 09.11.2021 року, однак представника в судове засідання не направив. (а.с.82)
Згідно рекомендованого повідомлення № 4930104941119 вбачається, що позивач 24.11.2021 року отримав повістку про виклик в судове засідання, призначене на 14.12.2021 року, однак представника в судове засідання не направив. (а.с.89)
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК Україна учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 465/205/17 та 28.10.2021 року у справі № 465/6555/16-ц.
За таких обставин, з урахуванням зміни процесуального порядку розгляду справи, яка мала місце під час судового розгляду, внаслідок чого явку сторін судом було визнано обов'язковою, попередньої участі представника позивача у розгляді справи, належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, повторної неявки представника позивача в судове засідання, суд, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, дійшов висновку про наявність законних підстав для залишення позову без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 353, 354 ЦПК України, -
Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором від 15.06.2011 року у розмірі 40779,77 грн. - залишити без розгляду.
Копії ухвали направити сторонам справи.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 11.01.2022 року.
Головуючий суддя Баранов О.І.