10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/6843/20
адміністративне провадження № К/9901/47140/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не здійснення перерахунку її пенсії з 13 грудня 2019 року;
- скасувати як протиправне рішення № 932260154102 від 28 липня 2020 року Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в частині застосування 60 % від середнього заробітку при здійсненні 24 липня 2020 року перерахунку її пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії на підставі рішення № 932260154102 від 28 липня 2020 року Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, виходячи із 90 % від середнього заробітку у сумі 62166,66 грн, визначеного у довідці Офісу Генерального прокурора від 14 липня 2020 року № 21-1412зп та виплачувати суму перерахованої пенсії без обмеження її граничного розміру.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок її пенсії на підставі її заяви від 29 липня 2019 року та довідки Генеральної прокуратури України № 18-88зп від 19 вересня 2019 року з 13 грудня 2019 року по 23 липня 2020 року та виплатити їй недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією з 13 грудня 2019 року. Виплату здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
- стягнути з Пенсійного Фонду України та Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області солідарно на її користь моральну шкоду в сумі 10 000 гривень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачки та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії позивачки на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-88зп від 19 вересня 2019 року з 13 грудня 2019 року по 23 липня 2020 року та виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 13 грудня 2019 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 932260154102 від 28 липня 2020 року в частині застосування 60% від середнього заробітку при здійсненні перерахунку пенсії позивачки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 24 липня 2020 року перерахунок пенсії позивачки відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 14 липня 2020 року№ 21-1412зп без обмеження її граничним розміром.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року змінено у мотивувальній частині та викладено абзац четвертий його резолютивної частини у наступній редакції:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 24 липня 2020 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 14 липня 2020 року № 21-1412зп."
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року залишено без змін.
21.12.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі №640/6843/20.
Предметом оскарження у даній справі є рішення органу Пенсійного фонду щодо перерахунок пенсії позивачки, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізація права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржниця зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для неї. Також посилається як на підставу касаційного оскарження на п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу).
Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Посилання у касаційній скарзі на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивачки з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Л. Л. Мороз
Т. Г. Стрелець