10 січня 2022 року
м. Київ
справа №280/910/21
адміністративне провадження №К/9901/46475/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №280/910/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 20 червня 2019 року по 11 грудня 2020 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 20 червня 2019 року по 11 грудня 2020 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 21 червня 2019 року по 11 грудня 2020 року.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 21 червня 2019 року по 11 грудня 2020 року у сумі 39700,80 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року скасовано, а позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та стягнення коштів залишено без розгляду.
20 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №280/910/21.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху, оскільки всупереч частині четвертій статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Водночас у касаційній скарзі скаржник зауважує на тому, що позивач як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до цієї норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З цього приводу Верховний Суд зазначає, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Враховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою належить сплаті на загальний підставах.
Підпунктом 5 пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію названої норми підпадають ухвали місцевих адміністративних судів, визначені частиною другою статті 328 КАС України, та прийняті за результатом їх апеляційного перегляду постанови апеляційних адміністративних судів, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року, якою залишено без розгляду позовну заяву.
Таким чином, оскільки предметом оскарження є судове рішення з питань правильного застосування норм процесуального права, судовий збір за подачу звернення з цією касаційною скаргою слід обчислювати виходячи з підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 гривень.
Таким чином, ставка судового збору, що належить сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2270,00 гривень.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Поряд з цим, згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 28 жовтня 2021 року, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою 15 грудня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції проводився в порядку письмового провадження, а копію оскаржуваної постанови ним отримано 19 листопада 2021 року.
Суд зазначає про відсутність можливості перевірити указані обставини з огляду на те, що скаржником додано лише копію супровідного листа про направлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та витяг з офіційного сайту Укрпошти про отримання постанови.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що надані докази не свідчать про отримання ним оскаржуваної постанови 19 листопада 2021 року, оскільки трек-номер (поштовий штих-код), який вказаний в наданій роздруківці з сайту Укрпошти не містить відомостей про відправника.
Скаржнику разом із поданим витягом з офіційного сайту Укрпошта необхідно було додати конверт чи копію конверта в якому судом апеляційної інстанції надіслано оскаржувану постанову із зазначенням трек-номеру (поштового штих-коду) для перевірки дати відправлення та дати отримання поштового відправлення.
З урахуванням відсутності належних доказів на підтвердження зазначених скаржником обставин, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням скаржнику строку для виправлення вказаних недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення, наприклад, конверт (копію конверту) в якому було надіслано оскаржуване судове рішення із зазначенням трек-номеру (поштового штих-коду) та з якого можна відстежити поштове відправлення на офіційному веб-сайті ПАТ Укрпошта.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_2 строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі №520/9473/19.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі №520/9473/19 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги, а ненадання заяви про поновлення строку касаційного оскарження або визнання неповажними підстав для поновлення - для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду