10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 520/13934/2020
адміністративне провадження № К/9901/47050/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів -Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправним та скасування постанов,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому просила:
? визнати протиправними та скасувати постанови від 14.07.2020 про накладення штрафу, винесені державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 56298905, стосовно подій, що мали місце 02.07.2020, 06.07.2020, 07.07.2020, 11.07.2020.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року позов задоволено:
? визнано протиправною та скасовано постанову від 14.07.2020 про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бакшеєвим С.М. в межах виконавчого провадження № 56298905, стосовно подій, що мали місце 02.07.2020;
? визнано протиправною та скасовано постанову від 14.07.2020 про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бакшеєвим С.М. в межах виконавчого провадження № 56298905, стосовно подій, що мали місце 06.07.2020;
? визнано протиправною та скасовано постанову від 14.07.2020 про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бакшеєвим С.М. в межах виконавчого провадження № 56298905, стосовно подій, що мали місце 07.07.2020;
? визнано протиправною та скасовано постанову від 14.07.2020 про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бакшеєвим С.М. в межах виконавчого провадження № 56298905, стосовно подій, що мали місце 11.07.2020.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
21 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі № 520/13934/2020.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що спір в цій справі виник внаслідок прийнятих державним виконавцем рішень.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення, прийняте за правилами статті 287 КАС України, скаржниця зазначає, що касаційна скарга стосується права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки прийняте судом апеляційної інстанції рішення створює значні перешкоди у формуванні єдиної правозастосовної практики з огляду на невідповідність та суперечність цього рішення постановам Верховного Суду в справі №796/165/2018 від 23 травня 2019 року, в справі № 495/2711/18 від 27 червня 2019 року, а також судовим рішенням в справах № 520/13296/2020 та 520/13293/2020, які набрали законної сили. При цьому, скаржниця зауважує, що з огляду на обмеження можливості касаційного оскарження оскаржуваного судового рішення, останнє може бути залишено в силі та спричинить неоднакове застосування норм Цивільно-процесуального кодексу України судами.
Водночас Судом установлено, що зазначені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, до спроби переконати Суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом апеляційної інстанції. Однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
При цьому, фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на велику кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого, підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Водночас скаржниця не обґрунтувала в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Отже, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
З урахуванням викладеного клопотання скаржниці про поновлення строку на касаційне оскарження Судом не вирішується.
Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі № 520/13934/2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: С.А. Уханенко
Н.В. Шевцова