про відкриття касаційного провадження
11 січня 2022 року
Київ
справа №460/100/21
адміністративне провадження №К/9901/46755/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року
у справі № 460/100/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій,
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій залишено без розгляду.
Не погодившись з вищевказаними судовими рішеннями, позивач 17 грудня 2021 року звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
До касаційної скарги скаржником додано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої та частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції у цій справі перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
На підтвердження вказаних підстав для звільнення від сплати судового збору до матеріалів касаційної скарги скаржником додано копію довідки про доходи № 4732557747731723 за період з 1 по 4 квартал 2020 року, згідно яких її доходи становлять 39161 гривень.
При розгляді та вирішенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору суд враховує наступне.
За змістом частини другої статті 132 КАС України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сума судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 2270,00 грн.
При цьому, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вищезазначеної статті.
З урахуванням вищенаведеного сума судового збору, яка підлягає сплаті за подачу касаційної скарги у цій справі, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік.
Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору в сукупності з наданими доказами на підтвердження його підстав з урахуванням норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання та звільнення скаржника від сплати судового збору у цій справі.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частини другої та четвертої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема, статті 122 КАС України.
Скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду в частині шестимісячного строку, що передує дню звернення до суду із цим позовом.
Поміж іншим, ОСОБА_2 також зазначає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11 серпня 2021 року у справі № 320/8317/20, відповідно до якого Суд повернув справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині позовних вимог, що заявлені у межах шестимісячного строку, що передує дню звернення до суду.
Окрім того, скаржник також зазначає про необхідність врахування судами першої та апеляційної інстанцій правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а (Положення законодавства щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.), від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18 (Пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни.) та у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 480/1704/19 (Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.).
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року.
Під час розгляду справи у касаційному порядку, суд здійснить перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 122 КАС України, а також необхідності врахування судами висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а, від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18 та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04 березня 2021 року у справі № 480/1704/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 320/8317/20.
Наведені доводи, поміж іншим, вказують на існування обставин, передбачених абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 121, 248, 328, 329, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України,
1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 та звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 460/100/21.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 460/100/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій.
3. Витребувати з Рівненського окружного адміністративного суду справу № 460/100/21.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
5. Встановити для учасників справи строк до 01 лютого 2022 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді Н.В. Коваленко
В.М. Шарапа