10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 300/2002/21
адміністративне провадження № К/9901/47101/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №300/2002/21 за позовом ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області третя особа - селищний голова Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області Клим'юк Богдан Богданович, про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної (немайнової) шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
- скасувати розпорядження селищного голови Делятинської селищної ради №83 від 02 квітня 2021 року «Про звільнення за прогул ОСОБА_1 » за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин);
- поновити її на посаді спеціаліста І-ї категорії відділу з правової та кадрової роботи Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області;
- стягнути з Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;
- рішення суду в частині стягнення з Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання;
- стягнути з відповідача на її користь 150000 грн завданої моральної шкоди;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення;
- зобов'язати Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області подати суду звіт про виконання судового рішення в розглядуваній справі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області №83 від 02 квітня 2021 року «Про звільнення за прогул ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді спеціаліста I-ї категорії відділу з правової та кадрової роботи Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області з 16 квітня 2021 року.
Стягнуто з Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14337, 85 грн з утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції змінено. Резолютивну частину судового рішення викладено в наступній редакції:
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області № 83 від 02 квітня 2021 року «Про звільнення за прогул ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1-ї категорії відділу з правової та кадрової роботи Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, починаючи з 02 квітня 2021 року.
Стягнуто з Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 57825, 90 грн, із утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Стягнуто з Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 11565, 18 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 11565, 18 грн, з утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, звернуто до негайного виконання.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності- як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України «Про запобігання корупції» не встановлено.
Отже, ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки.
Натомість, скаржник посилається як на підставу касаційного оскарження на пункт 3 частини четвертої 4 статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у справі яка розглянута за правилами спрощеного провадження, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі «Азюковська проти України» (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянуту за правилами спрощеного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 12, 328, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №300/2002/21 за позовом ОСОБА_1 до Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області третя особа - селищний голова Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області Клим'юк Богдан Богданович, про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов М.В. Білак А.Г. Загороднюк