про повернення касаційної скарги
10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 620/5111/21
адміністративне провадження № К/9901/47407/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року (суддя Бородавкіна С.В.) та
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року (колегія у складі суддів Кобаля М.І., Бужак Н.П., Костюк Л.О.)
у справі № 620/5111/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Управління соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області (далі - УСЗН Ніжинської міськради; відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати УСЗН Ніжинської міськради здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, яка складає 8 мінімальних пенсій за віком, визначеного ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та здійснити їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум;
- стягнути з УСЗН Ніжинської міськради 1 млн. грн на відшкодування моральної шкоди, душевні і фізичні страждання, порочення честі і гідності;
- зобов'язати УСЗН Ніжинської міськради нараховувати та здійснювати надалі виплату грошової допомоги до 5 травня на підставі рішення суду у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 17.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021, задовольнив позов частково:
- визнав протиправними дії УСЗН Ніжинської міськради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у меншому розмірі, ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
- стягнув із УСЗН Ніжинської міськради на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 10 246,00 грн;
- відмовив у задоволенні інших позовних вимог.
20.12.2021 позивач подав касаційну скаргу, що 23.12.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 у частині відмови у стягненні з відповідача відшкодування моральної шкоди, ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували обставини справи та норми чинного законодавства, знехтували міжнародні зобов'язання, не надали оцінки доказам у справі: копіям медичних довідок, листів до УСЗН Ніжинської міськради; його листів, відповідей відповідача, копії листа Адміністрації Президента України, копії довідки з банку. Суди першої та апеляційної інстанцій «знехтували» положення Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», статті 7, 8, 9, 19, 21, 22, 24, 28, 46, 48, 55, 56, 64, 68, 116, 140 Конституції України, Європейської конвенції по правам інвалідів, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушили присягу та Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», ст. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 72, 73, 75, 76, 90, 94, 159, 192, 211, 242, 243, 244, 246 Кодексу адміністративного суду України, не врахували постанову Верховного Суду від 18.12.2020.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
ОСОБА_1 у касаційній скарзі покликається на недослідження судами першої та апеляційної інстанцій зібраних у справі доказів, що з огляду на п. 4 ч. 4 ст. 328, п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України, може бути підставою для касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень лише за умови заявлення у скарзі підстав, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Покликання скаржника на постанову Верховного Суду від 18.12.2020 без зазначення номеру справи та не наведення відповідного правового обґрунтування (вказання висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та не врахованого судами попередніх інстанцій у цій справі), як того вимагає абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України, унеможливлює ідентифікацію такого судового рішення для вирішення питання про наявність у справі підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Суд зауважує, що у касаційній скарзі мають наводитися мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1, 2 ч. 4 ст. 328 КАС України має бути чітко вказано, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід повернути касаційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.
Зазначене не позбавляє позивача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 620/5111/21.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя доповідач В.М. Кравчук