про повернення касаційної скарги
10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/26828/20
адміністративне провадження № К/9901/47467/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року (колегія у складі суддів Грибан І.О., Епель О.В., Парінов А.Б.)
у справі № 640/26828/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФ України в Дніпропетровській області; відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.10.2020 № 0400-0323-8/97977 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Офісу Генерального прокурора від 20.07.2020 № 21-1466зп без обмеження граничного розміру суми;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 20.07.2020 №21-1466зп про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-ХІІ) (із змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ) та ч. 20 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), починаючи з 13.12.2019 з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Офісу Генерального прокурора від 20.07.2020 № 21-1466зп без обмеження граничного розміру суми пенсії та надалі;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Дніпропетровській області здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією однією сумою з урахуванням довідки Офісу Генерального прокурора від 20.07.2020 № 21-1466зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням (суддя Амельохін В.В.) від 13.07.2021 задовольнив позов частково:
- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, викладене у листі від 20.10.2020 № 0400-0323-8/97977 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 20.07.2020 № 21-1466зп без обмеження граничного розміру пенсії;
- зобов'язав ГУ ПФ України в Дніпропетровській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 20.07.2020 № 21-1466зп, з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру та виплатити різницю за минулий час;
- в іншій частині позовних вимог відмовив;
- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на сплату судового збору у розмірі 800,00 грн.
Відповідач оскаржив зазначене судове рішення в апеляційному порядку.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2021 скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2021 у частині визнання протиправним рішення ГУ ПФ України в Дніпропетровській області щодо обмеження граничним розміром нарахованої пенсії та в частині зобов'язання відповідача здійснити з 13.12.2019 перерахунку та виплату пенсії без обмеження її граничним розміром; ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
23.12.2021 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, що 24.12.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2021.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що з 21.04.2010 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України, отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом № 1789-ХІІ із розрахунку 90 % складових заробітної плати. При перерахунку пенсії має застосовувати норма, що визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження граничного розмірі пенсії, що діяла на момент призначення пенсії. Норми Закону № 1697-VI в частині обмеження пенсії максимальним розміром поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується відповідно до зазначеного Закону.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
ОСОБА_1 у касаційній скарзі цитує норми матеріального права, проте не вказує будь-якої із підстав, передбачених цією статтею КАС України, для касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021, та не наводить відповідного правового обґрунтування, як того вимагає абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.
Суд зауважує, що у касаційній скарзі мають наводитися мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1, 2 ч. 4 ст. 328 КАС України має бути чітко вказано, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід повернути касаційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.
Зазначене не позбавляє позивача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі № 640/26828/20.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя доповідач В.М. Кравчук