10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 215/75/19
провадження № К/9901/46705/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Уханенка С. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року, ухвалу Верховного Суду від 13 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
20 грудня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що в січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльності відповідача, яка виявилася в незабезпеченні гарантій статей 33, 46, 48 Конституції України;
зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради протягом 15-ти днів індивідуальним актом вжити заходи для забезпечення позивачу рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму та вільного волевиявлення на виборах президента 31 березня 2019 року;
захист прав позивача на одержання допомоги і забезпечення позивачу рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму відповідно до статей 46, 48 Конституції України шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради їх визнанням окремим пунктом рішення;
зобов'язати окремим пунктом рішення Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради протягом 15-ти днів індивідуальним актом призначити допомогу згідно заяви від 30 листопада 2018 року вх.№986 чим гарантувати право позивача відповідно до статей 3, 46, 48 Конституції України;
зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради протягом 15-ти днів надати документи згідно заяви від 30 листопада 2018 року вх. №986;
визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, яка виявилась у порушені правового режиму розгляду заяви позивача від 30 листопада 2018 року вх.№986 при невжитті заходів згідно частин 1, 2, 8 статті 11 Закону України «Про державну службу» і приписів статей 3, 33, 34 Конституції України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року позов задоволено частково, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради повторно розглянути заяву (запит) ОСОБА_1 від 30 листопада 2018 року, про дату, час та місце розгляду заяви (запиту) повідомити позивача. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції змінено, викладено абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: «Повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2018 з урахуванням висновків даного рішення суду, повідомити ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду заяви». В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року залишено без змін.
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просив:
роз'яснити ухвалене судове рішення від 16 травня 2019 року шляхом постановлення ухвали;
окремим листом підтвердити дату отримання копії згідно з вимогами пункту 13.7 Інструкції з діловодства в судах, завірені згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173 усіх рішень по справі №215/75/19;
видати і направити ухвалу про роз'яснення судового рішення від 16 травня 2019 року по справі №215/7519;
видати і направити виконавчий лист до рішення від 16 травня 2019 року по справі №215/75/19;
видати і направити негайно усі копії згідно з вимогами пункту 13.7 Інструкції з діловодства в судах, завірені згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173 усіх рішень по справі №215/75/19.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року, відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення рішення.
Не погоджуючись із постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року, позивач оскаржив її в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року відмовлено.
Пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Указана норма процесуального закону визначає імперативний обов'язок суду касаційної інстанції відмовити у відкритті касаційного провадження за наявності постановленої у відповідній адміністративній справі ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Щодо оскарження ОСОБА_1 ухвали Верховного Суду від 13 вересня 2021 року про відмову у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року, то Суд зауважує, що нормами процесуального закону право оскарження у касаційному порядку рішень суду касаційної інстанції не передбачено.
Крім того, за приписами частини п'ятої статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 45, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року, ухвалу Верховного Суду від 13 вересня 2021 року у справі № 215/75/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді С. А. Уханенко
Н. В. Шевцова